Я родом з невеликого міста Котовськ, одеської області. Залізниця в нашому місті займає основне місце і життя багатьох котовчан тісно з нею пов'язане.
Коли я поїхала вчитись до Києва я теж відчула цей зв'язок. Звісно сумувала далеко від рідного дому, тож вирушала на залізничний вокзал кожні два тижні та купувала квиток. Ніч у потягу і вранці я вдома. До того ж був великий вибір: купе, плацкарт і навіть для найскрутніших часів загальний вагон. Іноді, якщо додому збиралася серед сесії або на свят вечір, могла поїхати і на приміських потягах. Вони курсували щоденно. Інколи не було прямого білету Київ-Котовськ, могла купити Київ - Вінниця - Котовськ. Тобто проблеми дістатись додому і назад в Київ не було і я вже не відчувала що десь далеко.
Закінчивши навчання у ВУЗі я вийшла заміж, народила сина. І от вже 5 років їздимо до бабусі з дідусем переважно потягом. Спочатку все було добре, потяг малюку подобається))) Але останнім часом дістатися до рідного міста все важче. Ось основні причини:
По-перше, кількість потягів напрямку Київ-Одеса значно скоротилась. Залишився тільки люксово-купейний «Чорноморець», Мінськ-Одеса з високими цінами навіть на плацкарт та Москва-Одеса, білети на який до проміжних станцій продаються тільки в день відправлення потяга.
По-друге, час курсування став дуже незручним. Погодьтеся, хоч відправлення о десятій вечора для маленької дитини досить прийняте, але прибуття о четвертій ночі… На зворотному шляху не краще: Котовськ - 1.17 ночі, Київ - 8.11 ранку. До-речі, саме в цей час у київському метро час пік.
Але ж ще є Інтерсіті, скажете Ви. Так, є, навіть 2 - вранці та ввечері. Але, на жаль, в Котовську він не зупиняється. І це третя причина. І саме через це була написана ця стаття. Справа ж не в грошах. Зараз люди нерідко купують квиток на автолюкс Київ-Одеса та роблять зупинку за вимогою біля с. Любашовка, де на них чекають родичі на власному авто. Але ж це не вихід. Не вихід і їхати на Інтерсіті до Одеси, а потім повертатись на приміському потязі до Котовська. Я просто не розумію чому немає зупинки на доволі великій залізничній станції, алже тут на потяг сідають не тільки котовчани, але й жителі сусідніх містечок та сіл. Багато молоді вчиться в інших обласних центрах. Зупинка нам дуже потрібна. Вільне сполучення залізницею відкриває більше можливостей. І вже немає сил спостерігати над перевезенням повітря в напівпорожньому Інтерсіті.
Я не знаю (але обов’язково дізнаюсь) куди і до кого звернутись з питанням, з проханням зробити цю зупинку. Якщо хтось може дати пораду по цьому питанню буду дуже вдячна.
Я півжиття прожила поряд з залізницею, кожного дня спостерігаючи за рухом вагонів та стукотом коліс. І мені боляче та дивно дивитись на потяги, що проносяться повз місто без зупинки.