Продовжуючи розмову про мову....
Я місяць тому була на Україні.Дома телевізор я не дивлюся,за виключенням мабуть одного каналу ТВі,котрий я дивлюся на компі.Одже,я була просто приголомшена тим,що я побачила на українських телевізійних каналах.Майже 90% часу там демонструється крімінал у різному вигляді,причому це виключно російський продукт.Яка влада,таке й телебачення,подумала я тоді.Які наслідки цього "виховання" може отримати суспільство через деякий час-не важко здогадатися.Тому сьогодні,коли я прочитала пост про можливу долю української мови ,мені захотілося виділити ,на мій погляд, найважливіші речі.Хоча розмова взагалі дуже цікава ...Одже...
nazavzhdy wrote:
23 березень 2012 21:28 (local)Стан укр. мови залежатиме від різних… найперше - від того, чи зможе Україна в найближчі 20 років зберегти державність і відірватись від обіймів Москви, чи ні.
Проблема збереження і розширення української мови - не в літературі чи навіть кінематографі, і не в етнографії --- хоч в цьому також! - а у поширенні її серед масової культури, побуті. Тому визначальним в найближчі роки - мова в телебаченні, інтернеті, інших електронних ЗМІ.
З мовою офіціозу і діловодства - легше, там можуть діяти державна політика, а ось з маскультом і побутом - тут держ. політикою не обійдешся.
Проблема в тому що в українському інформпросторі домінує російський продукт. Не російськомовний, а російський. Тобто, електронні (і не лише електронні) ЗМІ можуть майже не виробляти власного продукту, а слугувати ретрансляторами.
gloria_ma wrote:
23 березень 2012 22:03 (local)Імхо, потрібне одне - небажання піпла хавати російський шлак.
Бажання хавати свій:)
Проблема не в мові, не в імперській чи культурній потузі Росії.
Проблема в головах.
Ми велика країна з багатьма мільйонами населення. Багато інших народів і країн мають менші можливості ніж ми.
Потрібно відмовитись від всеядності.
Чому немає серіалів на українську тематику?!
Адже ми "їмо", аж чмакаємо місцеві, українські, новини. Ми дивимось свої передачі, інколи дуже бюджетно затратні, типу "Україна має талант" абощо. Вони зроблені під місцевого глядача і для місцевого глядача.
То невже серіали на українську тематику не окупляться?!
gloria_ma wrote:
24 березень 2012 00:20 (local)
угу. хоч я і не вірю в конспірологію, але чомусь, хоча б частково, мені чомусь не здається це випадковістю...
kerbasi wrote:
24 березень 2012 14:00 (local)Закономірний наслідок становлення молодої країни - так. Втім, власне ті, хто захопили рівень встановлення стандартів, виявилися достатньо зрілими і спритними для цього. І при цьому вони не є носіями української свідомості. Українське, як завжди, програло. Слід розібратися, чому.
gloria_ma wrote:
24 березень 2012 19:08 (local)... "українство" не є величиною сталою в якості. Як і кожне явище воно розвивається в часі.
Українство, в тому вигляді, в якому воно рийшло в 1991 році - це глуха оборона національних прав - як наслідок певна істеричність, бо тримати глуху оборону протягом такого тривалого часу, як прийшлось свідомим українцям (і через такі тернії) нелегко.
Це перше.
По-друге: українство це несло на собі відбиток того середовища, в якому воно існувало. Представники українства були такі самі совки, як і інші. До того ж, національно-скривджені совки.
Отже, з розвитком і змінами середовища, змінюються і українська національна свідомість. В першу чергу, відпадають якісь старі комплекси - і цей процес неперервний.
До речі, ці старі комплекси так само відпадають в соціумі взагалі: в усіх його політично-національних проявах: що українське - то виключне сільське, що українська мова смішна і вторинна, що російська престижна, що російська культура - світова, а українська взагалі ніяка, що політики всі однакові, а того, хто не з нами - треба знищити.:)
Ну і т.д. і т.п. - я не все перерахувала, а тільки маленьку дещицю. Звичайно все перераховане нікуди не ділось, але воно зменшилось - як зменшується товщина льоду на зимовій річці при плюсовій температурі.
Амбітність приходить при переході від оборони до наступу;).
Саме це я спостерігала,коли розмовляла зі своїми російськомовними друзями. Дійсно,тане цей льод.Принаймі, декілька з моїх друзів скаржилися на те,що й досі не мають змоги вести діловодство у власному бізнесі на державній мові і їх це обурює,хоча раніше таких бажань від них я не чула.Інші розповідали,що час від часу спілкуються на роботі українською,хоча раніш ніколи цього не робили.Одже,мій висновок-треба було ще деякий час підтримувати ці кліматичні умови,тобто,цю плюсову температуру,поступово підвищувати її,вкладаючи гроші в украінський продукт,якісний,цікавий,розрахованний насамперед на молодь,тому що молодь-це наше майбутнє,і не варто наше майбутнє повіряти в чужі руки....
nazavzhdy wrote:
23 березень 2012 21:28 (local)Стан укр. мови залежатиме від різних… найперше - від того, чи зможе Україна в найближчі 20 років зберегти державність і відірватись від обіймів Москви, чи ні.
Проблема збереження і розширення української мови - не в літературі чи навіть кінематографі, і не в етнографії --- хоч в цьому також! - а у поширенні її серед масової культури, побуті. Тому визначальним в найближчі роки - мова в телебаченні, інтернеті, інших електронних ЗМІ.
З мовою офіціозу і діловодства - легше, там можуть діяти державна політика, а ось з маскультом і побутом - тут держ. політикою не обійдешся.
Проблема в тому що в українському інформпросторі домінує російський продукт. Не російськомовний, а російський. Тобто, електронні (і не лише електронні) ЗМІ можуть майже не виробляти власного продукту, а слугувати ретрансляторами.
gloria_ma wrote:
23 березень 2012 22:03 (local)Імхо, потрібне одне - небажання піпла хавати російський шлак.
Бажання хавати свій:)
Проблема не в мові, не в імперській чи культурній потузі Росії.
Проблема в головах.
Ми велика країна з багатьма мільйонами населення. Багато інших народів і країн мають менші можливості ніж ми.
Потрібно відмовитись від всеядності.
Чому немає серіалів на українську тематику?!
Адже ми "їмо", аж чмакаємо місцеві, українські, новини. Ми дивимось свої передачі, інколи дуже бюджетно затратні, типу "Україна має талант" абощо. Вони зроблені під місцевого глядача і для місцевого глядача.
То невже серіали на українську тематику не окупляться?!
gloria_ma wrote:
24 березень 2012 00:20 (local)
угу. хоч я і не вірю в конспірологію, але чомусь, хоча б частково, мені чомусь не здається це випадковістю...
kerbasi wrote:
24 березень 2012 14:00 (local)Закономірний наслідок становлення молодої країни - так. Втім, власне ті, хто захопили рівень встановлення стандартів, виявилися достатньо зрілими і спритними для цього. І при цьому вони не є носіями української свідомості. Українське, як завжди, програло. Слід розібратися, чому.
gloria_ma wrote:
24 березень 2012 19:08 (local)... "українство" не є величиною сталою в якості. Як і кожне явище воно розвивається в часі.
Українство, в тому вигляді, в якому воно рийшло в 1991 році - це глуха оборона національних прав - як наслідок певна істеричність, бо тримати глуху оборону протягом такого тривалого часу, як прийшлось свідомим українцям (і через такі тернії) нелегко.
Це перше.
По-друге: українство це несло на собі відбиток того середовища, в якому воно існувало. Представники українства були такі самі совки, як і інші. До того ж, національно-скривджені совки.
Отже, з розвитком і змінами середовища, змінюються і українська національна свідомість. В першу чергу, відпадають якісь старі комплекси - і цей процес неперервний.
До речі, ці старі комплекси так само відпадають в соціумі взагалі: в усіх його політично-національних проявах: що українське - то виключне сільське, що українська мова смішна і вторинна, що російська престижна, що російська культура - світова, а українська взагалі ніяка, що політики всі однакові, а того, хто не з нами - треба знищити.:)
Ну і т.д. і т.п. - я не все перерахувала, а тільки маленьку дещицю. Звичайно все перераховане нікуди не ділось, але воно зменшилось - як зменшується товщина льоду на зимовій річці при плюсовій температурі.
Амбітність приходить при переході від оборони до наступу;).
Саме це я спостерігала,коли розмовляла зі своїми російськомовними друзями. Дійсно,тане цей льод.Принаймі, декілька з моїх друзів скаржилися на те,що й досі не мають змоги вести діловодство у власному бізнесі на державній мові і їх це обурює,хоча раніше таких бажань від них я не чула.Інші розповідали,що час від часу спілкуються на роботі українською,хоча раніш ніколи цього не робили.Одже,мій висновок-треба було ще деякий час підтримувати ці кліматичні умови,тобто,цю плюсову температуру,поступово підвищувати її,вкладаючи гроші в украінський продукт,якісний,цікавий,розрахованний насамперед на молодь,тому що молодь-це наше майбутнє,і не варто наше майбутнє повіряти в чужі руки....