Подерев'янське
Вот, оказией из Киева передали :) Как сказала подруга, чтобы мы здесь не думали, что все так плохо... :) Взято отсюда
Свинячий грип
Михайло Бриних для «Телекритики» 01-11-2009
Моральна комедія ужаса / фантазмагорія / трілєр.
Дійові особи:
Вселенська свиня
Педофіли
Онук
Дідусь
Стальна коса
Главний рокєр
Сонний пасічник
Ведучий
Якесь мурло
Зашуганий доктор
Деморалізований натовп
Епізод перший
Фіговий осінній вечір. Мряка, дубак, безпорадність. Мрачним сталінським грибом нависає над містом Урядова Будівля. В усіх вікнах темно, тільки в одному мерехтить зловєще світло. Там, за довгим бархатним столом, зібрались педофіли.
Педофіл перший:
У мене є для вас, шановні, сквєрна новость...
(усі присутні педофіли тихо гигочуть, лунає манірний зойк)
Педофіл перший:
Ітак, розглянем по порядку. Нас викрили, хотя ні в чому ми не винні. Така проблєма. Шо прикажите робить?
Педофіл другий:
Їбать-копать...
Педофіл перший:
Ми думали над цим, шановний. Но не успіли... Подумати як слід... Тепер копаємо не ми, да і їбемо, якщо подумать добре, тоже не ми... Кругом поразка.
Тим часом під вікнами Урядової Будівлі спинилися дідусь із онуком, які просто вибрали для прогулки не лучче врем'я.
Онук:
Дідусю, а шо то там такеє мерехтить? Хто це не спить у цю лиху годину?
Дідусь (зітхає):
То педофіли, внучку. Давай-но, лучче одінем масочки, бо, кажуть, то заразне...
Дідусь проворно витягає з кармана два марлівих отрєза й обмотує внуку голову, наче якійсь мумії, а собі зав'язує на шиї модний бант і криво улибаїться.
Епізод другий
На майдані зібрався Деморалізований натовп. На кожній харі - марліва пов'язка. В руках усі тримають громадні красні льодяники у формі серця. Час од часу, далеко позаду, хтось піднімає вгору льодяник у формі печінки, але на цих казлів одразу нападають треновані орли, нещадно пиздять їх, а неправильні льодяники тупо зжирають за три секунди.
На грандіозній сцені тим часом тривають приготування до святкового концерту на честь Стальної коси. Лунають якіто вкрай недоречні рокові акорди й на сцену вискакує немолодий вже парінь у червоному спортивному костюмі, Главний рокєр. Він тоже у марльовій пов'язці.
Главний рокєр (відшліфовано):
Веснаааа, веснааааа, веснааааа вгамує!
За лаштунками тихо гигочуть педофіли.
На сцену виходить Стальна коса, вдягнена у костюм Весни, а з нею - двійко санітарів, які швидко упаковують Главного рокєра у гамівну сорочку, весело лупцюють його і тягнуть за лаштунки. Главний рокєр тішиться, як дитина.
Стальна коса:
Любі мої! Як ви й хотіли, ми з вами разом рушимо до перемоги! Ми падолаєм слякоть, дощ, разруху, одінемо всі дружно ці павязкі з міланської дизинфікованої марлі - й ніякі хітрощі врагів, наклепників і алігархів нам не завадять!
Всі аплодують, лунає салют, феєрверк і короткі автоматні черги у підворіттях.
Стальна коса:
Ми з вами апинилися в скрутних умовах. В країні параліч, маразм і метастаз, а тут ще й на дадачу - свинячій грип! І всі ми з вами знаємо, від чого у державі така гангрена!
Стальна коса переконливим жестом вказує у темну глибочінь сцени, де прожектори раптом висвітлюють декорації сільської хати, позичені в театрі Івана Франка. Там, біля вуликів із пап'є-маше, вовтузиться один народний артіст, ретельно загримований під Сонного пасічника. Він галімий і безпорадний.
Епізод третій
Випуск телевізійних новин. За студійним столом - бадьорий ведучий, який через кажде слово кашляє і чихає, й гість програми - Якесь мурло, нібито один із самих главних медиків країни.
Ведучий:
Кахи-бухи, язик не повертається сказать, шо тіпа добрий вечір, - розпух язик, тому й не повертається, кахи-бухи. Скажіть-но, доктор, це сімптом?
Якесь мурло:
Канєшно, один із явних. Після цього наступає відмирання льогких, утрата пульсу, карочі - смерть...
Ведучий:
О, Боже, кахи-бухи, спасіть мене, любєзний доктор! Зробіть це зараз, бо до кінця ефіру я не доживу, а хто ж тоді об'явить, кахи-бухи, рекламу і пагоду?
Якесь мурло (вращає глазами і раптово пожвавлюється):
В пизду рекламу і пагоду, ха-ха-ха!
Ведучий (збентежено):
О, Боже, матюки в ефірі... Мене ж уволять, кахи-бухи.
Якесь мурло:
Як член комісії по захисту моралі, я тоже нєгодую. Пожалуй, заберем ліцензію у вашого хуйового канала, так буде лучче.
Картинка раптово змінюється. Показують мультик, главний герой якого - поросятко з величезним крупнокалібреним ружжом, яке кумедно відстрілює в лісі хижих тварин, птахів і деморалізованих мисливців.
За півхвилини в кадрі знову студія новин з новим ведучим і новим гостем.
Ведучий:
Трапилась накладка, до нас в ефір пробралося Якесь мурло... Тепер ми повертаємось до нашої розмови. Гість студії - один із главних медиків країни. І ми говорим про свинячий грип, який уже коварно вразив усі мозги в державі.
Зашуганий доктор (озирається, зазирає під стіл):
Я чуствую його, він дето тут...
Ведучий:
Ми всі, канєшно же, хотіли би почуть, що це такая за напасть, цей грип кашмарний, і при чом тут свині?
Зашуганий доктор (нєрвно потирає руки):
Проблема в тому, що це не вірус, і ніяка не болєзнь у привичнім смислі слова. Да, вже якшо на чистоту, то і не грип це вовсє, а... мощний, древній дємон! Боїться він лише одного... Лише одне зарадить і поможе його перемогти...
Ведучий:
Да-да, ми всі в холодному поту, уважно слухаєм. Так скажіть, у чому ж панацея, доктор?
Зашуганий доктор:
Цей дємон всюдисущий і проворний, боротися із ним обичними медикаментами - це всьо равно, шо голосувати проти всіх на виборах...
Ведучий:
Давайте без політики, любєзний доктор, шо ви порадите?
Зашуганий доктор (перелякано):
Да-да, канєшно без політики, я всьо скажу... Одне є тільки срєдство, щоби ізганяти цього бєса, одна відрада, як співає наш Главний рокєр, котрий рішив підтримать...
Ведучий:
Доктор, ми ж домовлялись, давайте всьо-таки про грип... Тобто про дємона цього.
Зашуганий доктор:
Дак я до того ж і веду, що всі таблєтки і мікстури проти нього - це як батон у битві проти кабана дічайшого. Тут надо інше... Містичний опит і протистояння знаків. Кармічний кунілінгус, так сказать... Я вам скажу... Шоб він отпрянув, нада зразу при появі свинячої примари, цього монстра, припекти його чоло зловонне красним льодяником у формі серця. Після чого можна, для вірняка, ще парочку цих засобів принять унутрь шляхом лизання. Іного не дано.
Епізод четвертий
Супермаркет у спальному районі. Демораліований натовп розбирає всі запаси часнику, лимонів і карамельок. Сахар тожи йде мішками. Неврівноважені громадяни роздирають каробки канфєт тіпа «Асорті» у пошуках кармічно виправданих форм.
Раптом у бічній стіні супермаркету утворюється пробоїна, крізь яку демонічно вривається двоповерховий привид свійської рябої свині. За нею, у пекельній мряці, чути впізнаване гиготіння педофілів.
Деморалізований народ яросно поправляє пов'язки на обличчях, дехто про вся випадок використовує пристрої для подвійного захисту: респіратори і памперси.
Свиня нахабно рохкає і громадними ратицями перекидає стелажі, пробираючись до центру зали.
Вселенська свиня:
Як писав класік, всім знімать штани!
(За спиною свині - пожвавлення і характерне гиготіння)
Деморалізований народ із затиснутими в руках червоними льодяниками у формі серця наїжачено панікує, але тримається купи.
Вселенська свиня:
Ха-ха, льодяники, як вкусно! І ето все мені?! Я тронута, як Мері Попінс. Мая каманда не забуде вашої підтримки.
Гасне світло. Чути вереск, плач, прокляття і короткі автоматні черги.
Завіса.
© Доктор Падлюччо, 2009
Свинячий грип
Михайло Бриних для «Телекритики» 01-11-2009
Моральна комедія ужаса / фантазмагорія / трілєр.
Дійові особи:
Вселенська свиня
Педофіли
Онук
Дідусь
Стальна коса
Главний рокєр
Сонний пасічник
Ведучий
Якесь мурло
Зашуганий доктор
Деморалізований натовп
Епізод перший
Фіговий осінній вечір. Мряка, дубак, безпорадність. Мрачним сталінським грибом нависає над містом Урядова Будівля. В усіх вікнах темно, тільки в одному мерехтить зловєще світло. Там, за довгим бархатним столом, зібрались педофіли.
Педофіл перший:
У мене є для вас, шановні, сквєрна новость...
(усі присутні педофіли тихо гигочуть, лунає манірний зойк)
Педофіл перший:
Ітак, розглянем по порядку. Нас викрили, хотя ні в чому ми не винні. Така проблєма. Шо прикажите робить?
Педофіл другий:
Їбать-копать...
Педофіл перший:
Ми думали над цим, шановний. Но не успіли... Подумати як слід... Тепер копаємо не ми, да і їбемо, якщо подумать добре, тоже не ми... Кругом поразка.
Тим часом під вікнами Урядової Будівлі спинилися дідусь із онуком, які просто вибрали для прогулки не лучче врем'я.
Онук:
Дідусю, а шо то там такеє мерехтить? Хто це не спить у цю лиху годину?
Дідусь (зітхає):
То педофіли, внучку. Давай-но, лучче одінем масочки, бо, кажуть, то заразне...
Дідусь проворно витягає з кармана два марлівих отрєза й обмотує внуку голову, наче якійсь мумії, а собі зав'язує на шиї модний бант і криво улибаїться.
Епізод другий
На майдані зібрався Деморалізований натовп. На кожній харі - марліва пов'язка. В руках усі тримають громадні красні льодяники у формі серця. Час од часу, далеко позаду, хтось піднімає вгору льодяник у формі печінки, але на цих казлів одразу нападають треновані орли, нещадно пиздять їх, а неправильні льодяники тупо зжирають за три секунди.
На грандіозній сцені тим часом тривають приготування до святкового концерту на честь Стальної коси. Лунають якіто вкрай недоречні рокові акорди й на сцену вискакує немолодий вже парінь у червоному спортивному костюмі, Главний рокєр. Він тоже у марльовій пов'язці.
Главний рокєр (відшліфовано):
Веснаааа, веснааааа, веснааааа вгамує!
За лаштунками тихо гигочуть педофіли.
На сцену виходить Стальна коса, вдягнена у костюм Весни, а з нею - двійко санітарів, які швидко упаковують Главного рокєра у гамівну сорочку, весело лупцюють його і тягнуть за лаштунки. Главний рокєр тішиться, як дитина.
Стальна коса:
Любі мої! Як ви й хотіли, ми з вами разом рушимо до перемоги! Ми падолаєм слякоть, дощ, разруху, одінемо всі дружно ці павязкі з міланської дизинфікованої марлі - й ніякі хітрощі врагів, наклепників і алігархів нам не завадять!
Всі аплодують, лунає салют, феєрверк і короткі автоматні черги у підворіттях.
Стальна коса:
Ми з вами апинилися в скрутних умовах. В країні параліч, маразм і метастаз, а тут ще й на дадачу - свинячій грип! І всі ми з вами знаємо, від чого у державі така гангрена!
Стальна коса переконливим жестом вказує у темну глибочінь сцени, де прожектори раптом висвітлюють декорації сільської хати, позичені в театрі Івана Франка. Там, біля вуликів із пап'є-маше, вовтузиться один народний артіст, ретельно загримований під Сонного пасічника. Він галімий і безпорадний.
Епізод третій
Випуск телевізійних новин. За студійним столом - бадьорий ведучий, який через кажде слово кашляє і чихає, й гість програми - Якесь мурло, нібито один із самих главних медиків країни.
Ведучий:
Кахи-бухи, язик не повертається сказать, шо тіпа добрий вечір, - розпух язик, тому й не повертається, кахи-бухи. Скажіть-но, доктор, це сімптом?
Якесь мурло:
Канєшно, один із явних. Після цього наступає відмирання льогких, утрата пульсу, карочі - смерть...
Ведучий:
О, Боже, кахи-бухи, спасіть мене, любєзний доктор! Зробіть це зараз, бо до кінця ефіру я не доживу, а хто ж тоді об'явить, кахи-бухи, рекламу і пагоду?
Якесь мурло (вращає глазами і раптово пожвавлюється):
В пизду рекламу і пагоду, ха-ха-ха!
Ведучий (збентежено):
О, Боже, матюки в ефірі... Мене ж уволять, кахи-бухи.
Якесь мурло:
Як член комісії по захисту моралі, я тоже нєгодую. Пожалуй, заберем ліцензію у вашого хуйового канала, так буде лучче.
Картинка раптово змінюється. Показують мультик, главний герой якого - поросятко з величезним крупнокалібреним ружжом, яке кумедно відстрілює в лісі хижих тварин, птахів і деморалізованих мисливців.
За півхвилини в кадрі знову студія новин з новим ведучим і новим гостем.
Ведучий:
Трапилась накладка, до нас в ефір пробралося Якесь мурло... Тепер ми повертаємось до нашої розмови. Гість студії - один із главних медиків країни. І ми говорим про свинячий грип, який уже коварно вразив усі мозги в державі.
Зашуганий доктор (озирається, зазирає під стіл):
Я чуствую його, він дето тут...
Ведучий:
Ми всі, канєшно же, хотіли би почуть, що це такая за напасть, цей грип кашмарний, і при чом тут свині?
Зашуганий доктор (нєрвно потирає руки):
Проблема в тому, що це не вірус, і ніяка не болєзнь у привичнім смислі слова. Да, вже якшо на чистоту, то і не грип це вовсє, а... мощний, древній дємон! Боїться він лише одного... Лише одне зарадить і поможе його перемогти...
Ведучий:
Да-да, ми всі в холодному поту, уважно слухаєм. Так скажіть, у чому ж панацея, доктор?
Зашуганий доктор:
Цей дємон всюдисущий і проворний, боротися із ним обичними медикаментами - це всьо равно, шо голосувати проти всіх на виборах...
Ведучий:
Давайте без політики, любєзний доктор, шо ви порадите?
Зашуганий доктор (перелякано):
Да-да, канєшно без політики, я всьо скажу... Одне є тільки срєдство, щоби ізганяти цього бєса, одна відрада, як співає наш Главний рокєр, котрий рішив підтримать...
Ведучий:
Доктор, ми ж домовлялись, давайте всьо-таки про грип... Тобто про дємона цього.
Зашуганий доктор:
Дак я до того ж і веду, що всі таблєтки і мікстури проти нього - це як батон у битві проти кабана дічайшого. Тут надо інше... Містичний опит і протистояння знаків. Кармічний кунілінгус, так сказать... Я вам скажу... Шоб він отпрянув, нада зразу при появі свинячої примари, цього монстра, припекти його чоло зловонне красним льодяником у формі серця. Після чого можна, для вірняка, ще парочку цих засобів принять унутрь шляхом лизання. Іного не дано.
Епізод четвертий
Супермаркет у спальному районі. Демораліований натовп розбирає всі запаси часнику, лимонів і карамельок. Сахар тожи йде мішками. Неврівноважені громадяни роздирають каробки канфєт тіпа «Асорті» у пошуках кармічно виправданих форм.
Раптом у бічній стіні супермаркету утворюється пробоїна, крізь яку демонічно вривається двоповерховий привид свійської рябої свині. За нею, у пекельній мряці, чути впізнаване гиготіння педофілів.
Деморалізований народ яросно поправляє пов'язки на обличчях, дехто про вся випадок використовує пристрої для подвійного захисту: респіратори і памперси.
Свиня нахабно рохкає і громадними ратицями перекидає стелажі, пробираючись до центру зали.
Вселенська свиня:
Як писав класік, всім знімать штани!
(За спиною свині - пожвавлення і характерне гиготіння)
Деморалізований народ із затиснутими в руках червоними льодяниками у формі серця наїжачено панікує, але тримається купи.
Вселенська свиня:
Ха-ха, льодяники, як вкусно! І ето все мені?! Я тронута, як Мері Попінс. Мая каманда не забуде вашої підтримки.
Гасне світло. Чути вереск, плач, прокляття і короткі автоматні черги.
Завіса.
© Доктор Падлюччо, 2009