Повернення додому...
Ностальгія така ностальгія...
Так ось вийшло, що я приїхала на кілька днів у Лебедин. Особлива ця поїздка тим, що вона майже без мети: просто в гості, а не на свято із чоловіком та сестрою, не копати картоплю, не по роботі, коли все швидко :)
І цей приїзд виявився для мене неймовірно корисним. Бо я подивилася на своє життя по-іншому. Побут - він затягує. А від"їхавши на кілька десятків кілометрів вбік - так можна подивитися збоку на все це :)
І тут в мене з"явився один невтішний висновок: я зрадила своїм мріям.
Потрапивши в таку знайому обстановку дитинства, якось згадалося про те, що мріялося. Минуло 10 років. І що?
Що обрати:
- почати втілювати свої мрії?
- жити й далі "як вийде"?
Другий варіант - такий простий, зрозумілий... Але чи прості рішення = правильні?
Так ось вийшло, що я приїхала на кілька днів у Лебедин. Особлива ця поїздка тим, що вона майже без мети: просто в гості, а не на свято із чоловіком та сестрою, не копати картоплю, не по роботі, коли все швидко :)
І цей приїзд виявився для мене неймовірно корисним. Бо я подивилася на своє життя по-іншому. Побут - він затягує. А від"їхавши на кілька десятків кілометрів вбік - так можна подивитися збоку на все це :)
І тут в мене з"явився один невтішний висновок: я зрадила своїм мріям.
Потрапивши в таку знайому обстановку дитинства, якось згадалося про те, що мріялося. Минуло 10 років. І що?
Що обрати:
- почати втілювати свої мрії?
- жити й далі "як вийде"?
Другий варіант - такий простий, зрозумілий... Але чи прості рішення = правильні?