Рівняння на Ізраїль
Наприкінці дня дівчина з автоматом повертається зі служби. В резерві ізраїльської армії - чи не кожен дієздатний громадянин. Відслужити 2 роки (для хлопців- 3)після школи- свідомість на рівні громадянського обов'язку. А там вже... на свій розсуд.
Важливий етап в житті, невід'ємний перед вступом в університет, данина державі, почуття відповідальності, місце становлення особистості - так пояснив мені ідею служби росіянин Денис, який живе в Ізраїлі 14 років. Йому "пощастило" порівняти її з російською армією. Різниця в тому, що тут панібратські умови співіснування, менш відчутна ієрархія. Коли командир дає накази під час бою, солдати можуть обговорювати, чи правильно так, а може, треба діяти по-іншому.
У разі великої небезпеки мобілізується вся чоловіча частина населення. "Є договір, наприклад, на 5 годин. Коли війна, в тебе є 5 год на мобілізацію, щоб добратися до кордону. Воюють всі, незалежно від професії",- приблизно 1 місяць із 12-ти Денис проводить в армії. В Ізраїлі чи не всі чоловіки до 42-х років знаходяться в резерві. Для тих, хто перебуває на службі, підготовка у бойових та тилових частинах триває з 8:00 до 17:00. Найнижча зарплата- 1300 доларів, до того ж, є привілей звільнення від податків. Не дивно, що патріотизм у цьому плані працює на всі 100%.
Щодо жіночої частини населення, то дівчина може не йти в армію, якщо не хоче чи не може, наприклад, коли отримала повістку одразу по одруженню чи під час вагітності. Для всіх решта- це ледь не must-do.
Переглянула кілька сюжетів про українську армію, партизанські загони, типу "Донбас", жіночу сотню, де непідготовлені і кинуті напризволяще жінки намагаються зарадити тероризму без нормальної матеріальної бази та людських ресурсів. Сльози навертаються на очі... Щоразу в голові картина про ізраїльську армію та бетонну стіну з Палестиною. Тепер у мене, та й, думаю, у кожного свідомого українця, це найбільша МРІЯ.
Posted via LiveJournal app for iPhone.