Dec 07, 2012 22:31
і якщо пережити війну нам ніяк не дозволено,
то давай підірвемось на мінах контрацептивів,
що розкидані зліва від ліжка. сталевими дзвонами
проводжатимуть нас - пошматованих вибухом хтивим.
у цих спермопролитних боях полонених не братимем -
одягаються й їдуть додому, зім'яті й розхристані.
і такий дисонанс - оце рідне плече твоє братове
та гарячий язик, що лінкором бере мої пристані.
хай це майже інцест, хай це майже содом - бомбу ввімкнено,
кулі пущено, танки змащено, мапи знищено.
ми вдивляємося у безодню розбитими вікнами
і літаємо сивим пір'ям над пепелищами.
а коли нам забракне повітря чи часу і простору
й кулеметні стрічки повплітаються в коси русалкам,
не вибілюй свій прапор і шкіру, а просто ру-
ки мої ще міцніше стискай і тримай до останнього залпу.
творчість