...Осінь.
Перша чашка ранішньої кави прирівнюється до фізичної потреби. Без неї не відкриваються очі і не розкриваються крила...
Ковток.
Ще ковток.
Зігрітися, відчути, як тепло розтікається по тілу, як сягає кінчиків моїх пальців...
Тепер можна нарешті вийти на вулицю - "щаслива" сукня, жакет, незамінна сумка на плечі...
...І раптом - СОНЦЕ!
І стає зрозуміло, що життя - чудове! І хочеться поділитися усмішкою з кожним, абсолютно кожним! Smile!
Хтось усміхається у відповідь, флюїди позитиву заповнюють місто... Так! Це МІЙ ЧАС!
...ПОЛЕТІЛИ =)))
P.S. Настрій моєї осені ловила разом з Ігорем Хомичем - khomych.com.