З наступаючим 2013 Новим Роком
Чим здолати свою самість і як відчути біль чужого серця ? Чи справді є в нас щось таке, що спроможне відкрити нам двері у вічне буття безсмертного Всесвіту ?
Домашня господиня, аби догодити кожному, забуває про себе на цілий день. - Від зорі і до світанку, поглинута клопотами, дбає вона про чоловіка і дітей.
І так само її чоловік. У повсякденній метушні за заробітком болить серце його про оплату за навчання дитини, за лікування стареньких батьків, і за те, що вже так давно вже обіцяне коханій дружині.
Оце і є , мабуть, та мить, коли дбаючи про добробут своєї родини , аби створити радість комусь іншому ми забуваємо про себе.
То ж , згадуючи діла минулого року, віддамо шану сім'ї своїй. Бо саме вона увесь час стояла на сторожі святості нашої, і спонукала нас думати про ближнього свого, забуваючи про себе.
Адже саме її, сім'ю, дав Господь нам для повсякденної боротьби нашої проти влади , проти управителів темряви світу цього. І обрав любов нашу у лоні сімей своїх найпершою обітницею Своєю для нашого посмертного спасіння.
А тому, і в наступному році, і в усі прийдешні роки нехай же щастить усім українцям у ділах наших сімейних. І нехай розширюється любов наша на усіх співвітчизників , на інші народи світу і на всіх людей безмежного Всесвіту -
“Бо це справедливо” (Єф.6)