Парк «Перемога» у Києві
Не думав, не гадав - у парку «Перемога» погуляв. Спеціально навряд чи відвідав (хоча проходив повз декілька разів), але гуляв поруч і вирішив подивитися що собою являє цей парк. Тим паче, що столичні парки - один із напрямків моїх фотозвітів.
1. Центр парку: голдовна алея, курган Безсмертя та пам'ятник матері-вдові.
Парк мене вразив. По-перше, розмірами (мабуть, «Перемога» - один з найбільших парків Києва). По-друге, кількістю пам'ятників. По-третє, деревами - у парку є сосновий бір і березовий гай; частина парку виглядає як ліс чи лісопарк. По-четверте, у парку багато аттракціонів (здається, більше, ніж у Голосіївському парку). Так що за цікавістю цьому парку немає рівних. В усякому разі, у столиці.
Але це я щось забіг наперед. Тож пропоную детальніше подивитись чим цікавий парк. А прогулянка буде «задом наперед» - не з центрального входу, а від проспекту Визволителів до центрального входу.
2. Бічні входи до парку прикрашені стелами.
Декомунізація? Ні, не чули.
3. З боку проспекту Визволителів околиця парку виглядає культурно, але не дуже облаштовано - два види тротуарної плитки, а між ними земля. Ну а вигорівшу траву спишемо на літню спеку і посуху.
4. От і перші непогані краєвиди. Каштанова алея.
5. Панорама каштанової алеї.
6. Поруч, на околиці парку є ставок.
7. З невеликим острівцем.
8. В ставку плапвали качка з каченятами.
Для київських парків це не дивина, але все одно приємно побачити живність.
9.
10. А ще в ставку росте латаття.
11. Здається ніби десь колись вже фоткав. Не знаю, не знайшов.
12. Ну добре, йдемо далі. О, а шо це? Схоже на мотузковий парк.
13. Так воно і є!
Раніше вважав, що така розвага є лише у парку Партизанської слави. Що ж, будемо мати на увазі, якщо захочеться.
14. До речі, парк «Перемога» дуже нагадує парк Партизанської слави. Мабуть тому що там теж ростуть сосни і околиці парку схожі на ліс.
Та й ставки теж є. Здається, парк Партизанської слави фоткав - при нагоді буде фотозвіт.
15. Знову повертаємося до ставку. Човникова станція на фоні житлового комплексу «Паркові озера». Красиво, так?
Навіть місток є.
16. Види з містка. В сторону Лівобережної.
17. Краєвид в сторону Троєщини. Краса ж!
Прикольне місце, бо далеко від дороги - немає шуму машин, природа.
18. Кажуть, що це задвірки парку. Справді, виглядає як ліс чи лісопарк.
З одного боку плакуча верба, з іншого - сосни.
19. Далі - березовий гай.
20. А це взагалі джунглі! Нагадали «Алею закоханих»:)
21. Вийшов до пам'ятника «Алея прикордонників».
22. О, навіть пнрикордонні стовпи є!
Тільки чомусь без гербів.
23. А це, власне, алея прикордонників.
24. По бокам від доріжки розміщені плакати про українських прикордонників.
25. Зняв крупним планом для автомобільної спільноти.
26. В парку знайшли знайомі ягоди. Дуже схоже на ігру, тільки дуже високу з недозрілими ягодами.
Дивно, на дачі вже давно достигла.
27. Ірга ж?
28. В кінці алеї знайшли пам'ятник захисникам кордонів.
29. І пам'ятний знак. Схоже, що новий.
«Прикордонникам, які загинули в результаті бойових дій зіткнень під час охорони державного кордону на сході України».
І прикордонний стовп. Вже, як і мажє бути, з гербом.
30. Алея прикордонників. Такий собі шматочок прикордоння? На вуличних панорамах бачив такі знаки біля кордону.
31. Так вийшли на головну алею.
Розміри вражають!
32. На газоні квітнуть троянди.
33. В кінці алеї - невелика експозиція бронетехніки. 2 пушки ЗіС-3, танк і БРЕМ.
34. Танк Т-64Б (1976-1978). На табличці написано, що у нас виробляю.ть модернізований варіант БМ «Булат».
35. Дивний агрегат - БРЕМ-1. Броньована ремонтно-евакуаційна машина на базі танку Т-72. Призначена для евакуації несправної військової техніки для застряглої техніки та для ремонту в польових умовах.
Вперше побачив таку техніку.
36. Пішли далі кружляти парком. Одна з периферійних алей.
37. У парку є туалет!
Одразу згадав Бучанський парк. Діючи туалети - рідкість.
Цей, на відміну від Бучаенського, здається платний.
38. Знову сосновий ліс. В парку приємно пахне смолою.
39. Ворона. Спокійно собі позувала і каркала.
40. Знову вийшли на головну алею. Точніше на центр парку.
41. На ньому - курган Безсмертя.
42. Пам'ятник матері-вдові. Споруджений у 2012 році.
43. Ще один пам'ятник - народним ополченцям.
44. Нічний клуб.
45. Поруч притаївся бювет.
46. Причому діючий!
47. На головній алеї побачили іще один мотузковий парк.
Інструкція дуже заморочлива. Але розваги дешевше, ніж у парку Партизанської слави. Хоча, і сам мотузковий парк трохи менший. Зате тут їх аж два!
Є ідея замутити окремий фотозвіт про таку розвагу. Хоча міркування безпеки поки переважають.
48. І оглядове колесо.
Причому у парку їх аж два!
49. Кря-кря:)
50. Друге, більше оглядове колесо.
Нажаль, сфоткав тільки так. Та їх багато де є.
51. Іще у парку є фонтан. Влітку 1 саме те, що треба. Бо спека.
52. Чим ближче до центрального входу, тим красивіше:)
53. Альпійська гірка.
54. Біля входу в парк ще один фонтанчик. Незвичний.
55. Пам'ятник жінці Великої вітчизгняної війни.
56. Центральний вхід до парку.
Тут також зберігся радянський символ.
57. А виглядає все це так.
Ну і на завершення трозхи рослин.
58. Ялівець звичайний, якщо не помиляюсь.
59. І ягідки є. Але неїстівні.
1. Центр парку: голдовна алея, курган Безсмертя та пам'ятник матері-вдові.
Парк мене вразив. По-перше, розмірами (мабуть, «Перемога» - один з найбільших парків Києва). По-друге, кількістю пам'ятників. По-третє, деревами - у парку є сосновий бір і березовий гай; частина парку виглядає як ліс чи лісопарк. По-четверте, у парку багато аттракціонів (здається, більше, ніж у Голосіївському парку). Так що за цікавістю цьому парку немає рівних. В усякому разі, у столиці.
Але це я щось забіг наперед. Тож пропоную детальніше подивитись чим цікавий парк. А прогулянка буде «задом наперед» - не з центрального входу, а від проспекту Визволителів до центрального входу.
2. Бічні входи до парку прикрашені стелами.
Декомунізація? Ні, не чули.
3. З боку проспекту Визволителів околиця парку виглядає культурно, але не дуже облаштовано - два види тротуарної плитки, а між ними земля. Ну а вигорівшу траву спишемо на літню спеку і посуху.
4. От і перші непогані краєвиди. Каштанова алея.
5. Панорама каштанової алеї.
6. Поруч, на околиці парку є ставок.
7. З невеликим острівцем.
8. В ставку плапвали качка з каченятами.
Для київських парків це не дивина, але все одно приємно побачити живність.
9.
10. А ще в ставку росте латаття.
11. Здається ніби десь колись вже фоткав. Не знаю, не знайшов.
12. Ну добре, йдемо далі. О, а шо це? Схоже на мотузковий парк.
13. Так воно і є!
Раніше вважав, що така розвага є лише у парку Партизанської слави. Що ж, будемо мати на увазі, якщо захочеться.
14. До речі, парк «Перемога» дуже нагадує парк Партизанської слави. Мабуть тому що там теж ростуть сосни і околиці парку схожі на ліс.
Та й ставки теж є. Здається, парк Партизанської слави фоткав - при нагоді буде фотозвіт.
15. Знову повертаємося до ставку. Човникова станція на фоні житлового комплексу «Паркові озера». Красиво, так?
Навіть місток є.
16. Види з містка. В сторону Лівобережної.
17. Краєвид в сторону Троєщини. Краса ж!
Прикольне місце, бо далеко від дороги - немає шуму машин, природа.
18. Кажуть, що це задвірки парку. Справді, виглядає як ліс чи лісопарк.
З одного боку плакуча верба, з іншого - сосни.
19. Далі - березовий гай.
20. А це взагалі джунглі! Нагадали «Алею закоханих»:)
21. Вийшов до пам'ятника «Алея прикордонників».
22. О, навіть пнрикордонні стовпи є!
Тільки чомусь без гербів.
23. А це, власне, алея прикордонників.
24. По бокам від доріжки розміщені плакати про українських прикордонників.
25. Зняв крупним планом для автомобільної спільноти.
26. В парку знайшли знайомі ягоди. Дуже схоже на ігру, тільки дуже високу з недозрілими ягодами.
Дивно, на дачі вже давно достигла.
27. Ірга ж?
28. В кінці алеї знайшли пам'ятник захисникам кордонів.
29. І пам'ятний знак. Схоже, що новий.
«Прикордонникам, які загинули в результаті бойових дій зіткнень під час охорони державного кордону на сході України».
І прикордонний стовп. Вже, як і мажє бути, з гербом.
30. Алея прикордонників. Такий собі шматочок прикордоння? На вуличних панорамах бачив такі знаки біля кордону.
31. Так вийшли на головну алею.
Розміри вражають!
32. На газоні квітнуть троянди.
33. В кінці алеї - невелика експозиція бронетехніки. 2 пушки ЗіС-3, танк і БРЕМ.
34. Танк Т-64Б (1976-1978). На табличці написано, що у нас виробляю.ть модернізований варіант БМ «Булат».
35. Дивний агрегат - БРЕМ-1. Броньована ремонтно-евакуаційна машина на базі танку Т-72. Призначена для евакуації несправної військової техніки для застряглої техніки та для ремонту в польових умовах.
Вперше побачив таку техніку.
36. Пішли далі кружляти парком. Одна з периферійних алей.
37. У парку є туалет!
Одразу згадав Бучанський парк. Діючи туалети - рідкість.
Цей, на відміну від Бучаенського, здається платний.
38. Знову сосновий ліс. В парку приємно пахне смолою.
39. Ворона. Спокійно собі позувала і каркала.
40. Знову вийшли на головну алею. Точніше на центр парку.
41. На ньому - курган Безсмертя.
42. Пам'ятник матері-вдові. Споруджений у 2012 році.
43. Ще один пам'ятник - народним ополченцям.
44. Нічний клуб.
45. Поруч притаївся бювет.
46. Причому діючий!
47. На головній алеї побачили іще один мотузковий парк.
Інструкція дуже заморочлива. Але розваги дешевше, ніж у парку Партизанської слави. Хоча, і сам мотузковий парк трохи менший. Зате тут їх аж два!
Є ідея замутити окремий фотозвіт про таку розвагу. Хоча міркування безпеки поки переважають.
48. І оглядове колесо.
Причому у парку їх аж два!
49. Кря-кря:)
50. Друге, більше оглядове колесо.
Нажаль, сфоткав тільки так. Та їх багато де є.
51. Іще у парку є фонтан. Влітку 1 саме те, що треба. Бо спека.
52. Чим ближче до центрального входу, тим красивіше:)
53. Альпійська гірка.
54. Біля входу в парк ще один фонтанчик. Незвичний.
55. Пам'ятник жінці Великої вітчизгняної війни.
56. Центральний вхід до парку.
Тут також зберігся радянський символ.
57. А виглядає все це так.
Ну і на завершення трозхи рослин.
58. Ялівець звичайний, якщо не помиляюсь.
59. І ягідки є. Але неїстівні.