Мистецький арсенал. «Велике і величне». Частина 1
Ідея зробити міжмузейну виставку сама по собі дуже і дуже непогана. Бо не кожна людина в своєму житті може чи має можливість об’їздити всі музеї в Україні, в яких є цікаві експонати. Щоправда, не варто сподіватися, що цього разу в Арсеналі зібрали все най-найкраще з усіх вітчизняних музеїв. Найбільш цінних експонатів - рівня Скіфської пекторалі чи Пересопницього Євангелія на виставці немає. Зібрали усього потроху з кількох музеїв, що б відображало історію та мистецтво різних епох.
Тим не менш, виставку можна назвати успішною. І якщо ви зараз в Києві, то ще маєте пару днів, щоб її відвідати - робіть це зараз, «Велике і величне» працює до 29 вересня.
.
.
Звичайно, з огляду на те, яку величезну площу уявляє собою Мистецький арсенал, і те, що задіяний був лише перший з його двох поверхів, можна було б розмістити у разів п’ять більше експонатів.
.
.
Невідомий художник. «Ангели». Початок ХХ ст. Львівський музей історії релігії.
.
.
Хрест напрестольний. Київ, 1738 рік, срібло з позолотою. На другому плані - Дарохранильниця. Переяслав, 1786 рік. Обидва експонати з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
.
.
Патерик Києво-Печерський. Друкарня Києво-Печерської лаври, 1678 рік.
.
.
.
Дві ікони XVII ст. з Волинського обласного краєзнавчого музею: «Богородиця Одигітрія» та «Христос-Вседержитель».
.
.
Далі було ще кілька ікон з цього ж музею, але їхні назви я щось не подивився.
.
.
Невідомий художник. Образи Козелецького іконостаса, XVIII ст. Собор Різдва Богородиці смт. Козелець Чернігівської області. Зараз іконостас зберігається у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній».
.
.
.
Царські врата «Древо Єсея», XVIII ст. Волинський обласний краєзнавчий музей.
.
Між іншим, якісь подібні царські врата я бачив на реставрації у квітні в Академії образотворчого мистецтва і архітектури.
.
.
Покрівець хрещатий, XVIIIст. Києво-Флорівський монастир. Зараз зберігається у Києво-Печерському історико-культурному заповіднику.
Подібних вишитих експонатів було ще кілька, я лише один обрав для фото.
.
.
Євангеліє напрестольне. Москва, 1717 рік. Оклад - Києво-Печерська лавра. Зараз там і зберігається.
Ліворуч - Євангеліє 1707 року з друкарні Києво-Печерської лаври. Зберігається у Чернігівському обласному історичному музеї ім. В.В. Тарновського.
.
.
Ще одне Євангеліє. Москва, 1688 рік, срібло з позолотою. Оклад - Києво-Печерська лавра.
.
.
Шата на ікону «Вседержитель». Україна, 1760-70 рр. Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського. Інша шата на ікону Богородиці, очевидно, також звідти.
.
.
Плащаниця. Україна, кінець XIX ст. Києво-Печерський історико-культурний заповідник.
.
.
Хрести-енколпіони з колекції Богдана та Варвари Ханенків. Візантія, Близкий Схід, X-XI ст., бронза. Національний музей історії України.
.
.
Про хрести на стіні я інформації не знайшов, а ось обабіч них висять ікони на металі - Святі Євангелісти Матвій, Марко, Лука та Іван Богослов.
Полтавщина, кін. XIX ст. Полтавський обласний краєзнавчий музей.
.
.
Рідкісний рукопис з пергаменту - Кристинопільський апостол, XII ст. Львівський історичний музей.
.
.
Ідемо далі. Відвідувачів небагато. Виставка працювала з середини липня, тому, скоріше за все, всі бажаючі вже встигли тут побувати.
.
.
«Христос на плащаниці» та інші шовкові ікони-прапори другої половини XVII ст. з Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові.
.
.
Змійовик із зображенням Архістратига Михаїла «Чернігівська гривна». XI ст., золото, лиття. Знайдений у 1821 році у Чернігові. Перед вами бронзова копія XIX ст. з Національного музею історії України.
.
.
Хрестики-тільники. Київ, XII-XIII ст., бронза. Музей історії міста Києва.
.
.
Острозьке Євангеліє Івана Федорова, 1581 рік. З поїздки до Острога я вже показував вам Біблію того ж таки Івана Федорова з місцевого музею книгодрукування.
.
.
За розмірами вона дуже велика - біля метра. Напевно, треба було на її фоні руку сфотографувати для масштабу.
.
.
.
Найбільше враження справляють виготовлені з дерева скульптури Іоана Георгія Пінзеля. У листопаді-лютому 2012-13 рр. 27 його робіт виставлялися в паризькому Луврі. І ось зараз у Мистецькому арсеналі.
.
Що цікаво, з запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27. Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині. Не допомогло навіть особисте втручання міністра культури. Нібито, Онуфрій - це святий, що оберігає село, і все таке…
.
.
Одна з найвідоміших робіт Іоана Пінзеля: «Жервоприношення Авраама». Кінець 1750-х рр. Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького.
.
.
«Самсон, що розриває пащу лева», а на другому плані «Розп’яття», також Пінзеля. Всі роботи приблизного того ж часу створення.
.
.
Іван Середиський. Кіот. «Укладання до гробу», «Розп’яття з пристоячими», «Воскресіння». Кінець XVII ст. З церкви Воздвиження Чесного Хреста, м. Дрогобич. Музей «Дрогобиччина».
.
.
Невідомий скульптор. «Розп’яття». XVIII ст., Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького.
.
.
Іоан Георгій Пінзель. «Свята Єлизавета». 1752-1755 рр. Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького.
.
.
Поки що антракт, продовжимо за пару днів. На нас ще чекають експозиції більш сучасних років, трохи скіфського золота та скандал зі знищенням картини одного українського художника перед початком виставки.
.