Чудо
Це чудо могло би стати фотозагадкою.
Але якщо в старому місті ми всі періодично буваємо, то міські окраїни відвідують і знають, в основному, їх мешканці.
Тому розкрию карти. Під cut-ом інфа про локацію слоненяти і заодно фотозвіт про район. Бо тексів про нього на сайті чимало. А фоток не знайшов.
Живе слоненя в дворі між двадцятими будинками по Доброхотова.
А мову про район почнемо з винуватця, на честь котрого район названо.
1. Прочитати про Миколу Святошу і про сам район можна тут. Додам, що монумент стоїть поряд з районною адміністрацією, на проспекті (без назви в контексті мови про Святошино може бути лише пр. Перемоги, не даремно ж найдовша міська магістраль)
2. Є в районі ще один відносно новий монумент.
3. Техніка кольору хакі біля Діви не просто так. Обидві входять в меморіальну композицію, присвячену пам'яті загиблих афганців.
4. Якщо вже зачепили церковну тематику, ось новий святошинський храм в контрасному міському інтер'єрі.
Зблизька він менш цікавий, бо ще не завершений.
Взагалі, тему храмів в Святошині завершити легше, ніж тему скульптурних монументів.
5. Ось вам ще один храм, і більше про них не буду.
З монументами складніше.
На попередній фотці меморіал ліквідаторам на початку вулиці Чорнобильської.
6. Ось його деталь.
Ок, багатьом цей монумент добре відомий. А ось цей об'єкт зовсім поряд?
7.
Моя логіка не впоралася з мотивами тих, хто давав назву. Мовчу про відвідувачів...)
8. Слоненя, згадане в анотації, до слова, не єдине в Святошино.
9. По сусідству пасуться лебеді.
Благодатний матеріал, до речі. На Шовковичній, здається, бачив чорних лебедів та рожевих фламінго.
Скоро фестиваль з'явиться. Хоча я лише За. В старих автошин потенціал безмежний. Творчий потенціал.)
Зі слонами теж розібрались.
А щодо монументів, то без академіка не обійдемось, як і без авіатора.
Вернадський був справді видатною людиною. Першим очолив українську академії наук. Висував цілі власні наукові вчення. А ще походив із козацької родини. І Нестеров, без сумніву, герой.
10. Ось вам перший.
11. А ось другий.
Згоден, обидва ненові і добре знані.
Але Нестеров... я б його не постив, якби не ця фарба. Він же був ніби сіренький... і ще нещодавно...
12. За рекорди Руслана і Мрії ви в курсі. Більш загальний ракурс всесвітньо відомого підприємства.
13. Підіймемось на висотку і зазирнемо на територію.
14. Більш загальний ракурс - святошинський міст. Кажуть, найзагазованіше місце в районі.
15. Чи без тіні краще?
16. Оця стильна чорна будівля - український науково-дослідний і навчальний центр. Колись там проходив перекваліфікацію.
Зі Святошинського мосту вид не тішить: як не базар, то електричка. Міст на Кільцевій в цьому сенсі веселіший.
17.
18. Люблю розв'язку цього мосту. Бо красива-)
І взагалі, де є красивіші сосни й дуби, ніж тут?
19.
20.
21.
22.
Колись на Святошино був суцільний ліс. А ще болота й озера, на яких ще Остап Вишня полював вальдшнепів. Санаторії й дачі тут зводились ще в старокиївський час. А от заводи будувати заборонялось. Коли ж радянська влада почала освоєння цієї території, в лісі вирубувались просіки і прокладались вулиці. Проте в народі вони так і називались - просіками. Розрізняли за номерами. Простягались вони від проспекту праворуч, якщо рухатися з центру, і нараховувалось їх п'ять. Так мені розповідали старожили. Ще вони згадували, що коли на повну працювали НДІ Академмістечка, в школах були сильні діти науковців-інженерів. Зараз ситуація інша. Захопився історичним екскурсом. Обіцяв же фотозвіт.
23. Святошино - дійсно окраїна, але мальовнича. Далі - вже зовсім не-Київ.
Зате які озера!
24.
25.
26.
Купатись не раджу. Але прогулятись - саме те. В спеку вода може віддавати стоячим запахом. Якщо таке застанете, йдіть за озера, до лісу. Там дуже красиво. І живності повно: білки, зайці, вужі. Фотки звідти теж кльові, але це вже інший фотозвіт, і то вже не Місто.)
27. Завершу тему про район фоткою, що цінна - як ілюстрація задумки "сонце в віконце" якщо раптом ваші вікна - на північ.)
28. Ні, завершу тим, із кого починав:
