Хух, дістався одеської квартири й виходу в інтернет. Можу коротко сказати про те, як їздив додому (2-8 грудня).
Перша доба (3 грудня) поїздки виявилася дуже насиченою. Спочатку - 900 км залізницею з Одеси в Стрий. Потім, легко поснідавши в батьків, - 120 км автобусом до Івано-Франківська. Увечері - ще близько 200 км маршруткою до Львова. Стомився, що ППЦ, але стільки цікавого було!
По-перше, у Франківську познайомився особисто з купою віртуальних знайомих з клану
Rutenia. Вони мені показали місто. Вірніше, показали інтер'єри трьох барів міста: безіменної кав'ярні на Стометрівці, "Стару браму" та
"Химеру". В першому сиділи до обіду, в другому - по обіді, в третій затусили під вечір. Власне, в третьому барі, "Химері", відбулася презентація книги. За попередніми відгуками, непогана. Тільки що я трішки забагато триндів (близько години) + час від часу повторювався. Але то таке )
По-друге, наступного дня (4 грудня) завітав в гості до геніальної сістри,
illusion_lm. Там сиділи навколо кальяну, жували котлети, говорили про високе й дивилися китайське аніме. Повний банзай. Увечері виїхав у Стрий до батьків.
Третій день, субота, пройшов у підготуваннях до маминого дня народження. Я, брат та порохотяг проявили сімейну колективну свідомість й взялися прибирати будинок. Сильно халявили й відволікалися, тому якраз до вечора встигли.
Неділя, 6 грудня, було, власне, маминим днем народження. Приїхали гості. Почали вітати. Після перших тостів почали вітати ще красномовніше. Потім заговорили про політику, епідемію грипи та правила дорожнього руху. Ми з братом знову проявили сімейну колективну свідомість, взяли собаку й пішли на вулицю жарити шашлики. Більше сказати немає чого - поки ми дуріли із собакою, шашлики згоріли. Отримали по чуприні від іменинниці.
Понеділок, 7 грудня. Ооооххх... А так класно починався... Зранку був у Львові й поїхав на вул. Підголоско, 19 (Академія друкарства). Закупився книжками. Близько полудня зустрів знайомих. Тих самих, з якими влітку на фестиваль "Захід" їздив. Засіли в "Лівому березі". Годинок так на п'ять. Із "Зеником". Слава Вищому Космічному розуму, що чарівна дівчина, яка сиділа поруч, не дала впитися до горобчиків, а знайомі мене до поїзда провели )))
Сьогодні... Повернувся в універ...
Завтра... Кураторські години, рапорти, лекції, перевірки контрольних... ХОЧУ НАЗАД!!!