X Jarmark Podhalański
Нови Тарг (Nowy Targ) вважається столицею Підгалля - польської гірської країни, що розташована під
високими Татрами - одним із молодих масивів Карпат. З 20 по 23 серпня проходив найважлвіший за цілий
рік фестиваль - Ярмарок Підгалянський. Цоьго року йому виконувалося 10 років. Я геть забулася розповісти
про нього, аж відсортовуючи фото для сестри - згадала :). Варто зауважити, що на Підхаллі живуть гуралі
(górale).
Щороку кінна кавалькада на чолі з адміністрацією проходить через усе місто. Люди в основному вдягнені у
гуральські народні костюми.
Пишу "в основному", того що у Польщі це й далі є лише атракція. У поході ідуть діти, молодь, музиканти.
Кожного року за кіньми ще їхали чопери і харлеї, а ще за ними внедоріжники. На жаль усі змоторизовані
клуби посварилися з мером міста і ювілейний похід скоротився у половину.
Власне звичайних, не виступаючих людей в народних костюмах були лише одиниці.
Ми не змогли прийти на офіційне відкриття, де показували як женуть сливовицю - гуральський самогон, як
згоняють баранів і роблять осципки - копчені гуральскі сири.
Сама формула "ярмарок" призводить на думку продаж різноманітних виробів мистецтва і кулінарії.
Щодо їстивнх прикладів, то гуральської кухні просто не було. Проте в меню не бракувало типово польских
страв: червоний (чистий бурячаний) борщ з вушками, бігос (тушкована капуста), пєрогі рускє (тобто наші рідні
вареники з картоплею і домішкою творогу), журек (борщ на основі заквасу з житної муки) з яйцем.
Були звичайні тістечка, хліб зі смальцем і все це на відміну від попередніх років було платне. Взагалі люди
тут на фотографуючих дивляться неприхильно, з підозрою, треба кожного запитати дозволу, щоб не "дістати
чупагою (легка гуральська сокира на довгому черенку)" між лопатки. Оскільки я розмовляю польською без
акценту, вигадали спосіб на фотографування - моя сестра з України хоче фото "на пам'ять". Пару, звісно
чоловіків, охоче позували :)
Той з правого боку, що притулюєтся до сестри то найвідоміший (як пізніше виявилося) майстер у Польщі -
Вальдемар Кунічук, котрий виробляє з мідді троянди.
Були і баци (пастухи) з вівцями. Фігурки із бжджолиного воску.
Вироби з дерева. На жаль більше було лотків з кітайськими виробами, зовсім не націонаольного
характеру. Палатки з ейвоном і оріфлеймом... А вишивки ніц а ніц.
Репортер якийсь щоправда злапав у камеру одну вишивальницю. Та й ще пару інших майстрів.
Окрім майстрів був невеликий концерт з виступами самодіяльних колективів.
Ввечері кожного дня був концерт з сучасними співаками, виступала також Мариля Родович. Але через
зимно і цілодобовий дощ людей майже не було. В цілому, ярмарок, хоч і ювілейний вийшов досить
мізерний. Може через рік буде менше сучасності, а більше справжної підхалянської культури...