Oct 27, 2011 10:51
Зміг сформувати для себе, чому невдовзі частина людей, втомившись від Твітера та Фейсбука, повернеться до LiveJournal чи інших блогів. Тут є простір для думок, аніж для взаємодій, швидких і нікому непотрібних реакцій. Зрештою, мій щоденник життя та інтересів в 2005-2009 рр. - це передусім блог. Ті, хто пише у Фейс чи Твітер, витирає собі пам'ять, адже там немає архіву.
Вчора спілкувався з людьми, які працюють на Гілларі Клінтон. Якщо моє твердження, що найближчим часом в Україні буде мати місце насильство в протистоянні між владою і народом, буде озвучено щонайменше двома іншими людьми під час їх зустрічей, то це, думаю, вплине на уявлення Білого Дому щодо майбутнього України.
Кілька днів тому чудове день народження в "Бабуїні" святкував Сашко Сабадош. Ось і він в клубі "30 років". Після цього дня народження формат "прийшли, сіли за столи" видається з глибокого минулого. Ще раз зайвий раз для себе сказав, що даремно не навчався грати на гітарі, музика дозволяє більш тонко відчувати речі навколо.
Знову на передній план вийшла англійська. Чим більше вчиш, тим більше не бачиш її дна. Чудова мова.
2011,
думки,
життя