Сьодня була війна...
Війна не на жізть, а на смерть. Жорстока війна у мене вдома між мною і огидними малими підарюгами, підлими загарбниками моєї території, паскудними мурахами!
Коли ми їх минулого тижня травили якоюсь хньою, і вони на пару днів пропали, я наївно думала, що мурашина історія закінчилась. Нє тут то било.
Сьогодні зранку я мала честь спостерігати отакуво картіну:
(ото жовте - то труйка, ото чорне - як ви, певно, здогадались, мурахи)
Так от - це вже був пєрєбор. І я вирішила показати їм, шо таке, мля, псувати
мені хату і устроїти їм тєжкі іспитанія, гулаг атдихає і всьо таке.
Спочатку я пішла на базар, купити спеціятєльного олівця від мурах, а коли прийшла то добрий кусок мурашиної армії, наївшись труйки, валявся трупами по коврику, шо не могло не радувати:))
але багацько мурах ше повзали живі.
Тоді я спочатку напшикала на них якоюсь труйкою тіпа діхлофоса, я гребу шо то, а оставшіхся живими і після цього я вбивала жорстокіше: пшикала на них освіжувачем повітря (дезіків в мене ма, користуюся тілько туалетною водою) і палила, бугага:))
Вони, суки, вмирали в страшних муках:))
При чому вмирали красіво - під Реквієм Вагнера:)
Після цього я попилососила трупи, вимила підлогу від їх залишків і пообробляла всю кімнату по периметру тим олівцем. О. Шобись більше не залазили, сволачі.
Отакий-то мурашиний геноцид:)))
Ай ем е вінер!!!! =))))
Коли ми їх минулого тижня травили якоюсь хньою, і вони на пару днів пропали, я наївно думала, що мурашина історія закінчилась. Нє тут то било.
Сьогодні зранку я мала честь спостерігати отакуво картіну:
(ото жовте - то труйка, ото чорне - як ви, певно, здогадались, мурахи)
Так от - це вже був пєрєбор. І я вирішила показати їм, шо таке, мля, псувати
мені хату і устроїти їм тєжкі іспитанія, гулаг атдихає і всьо таке.
Спочатку я пішла на базар, купити спеціятєльного олівця від мурах, а коли прийшла то добрий кусок мурашиної армії, наївшись труйки, валявся трупами по коврику, шо не могло не радувати:))
але багацько мурах ше повзали живі.
Тоді я спочатку напшикала на них якоюсь труйкою тіпа діхлофоса, я гребу шо то, а оставшіхся живими і після цього я вбивала жорстокіше: пшикала на них освіжувачем повітря (дезіків в мене ма, користуюся тілько туалетною водою) і палила, бугага:))
Вони, суки, вмирали в страшних муках:))
При чому вмирали красіво - під Реквієм Вагнера:)
Після цього я попилососила трупи, вимила підлогу від їх залишків і пообробляла всю кімнату по периметру тим олівцем. О. Шобись більше не залазили, сволачі.
Отакий-то мурашиний геноцид:)))
Ай ем е вінер!!!! =))))