.про природу
інколи, не зважаючи на свій не дуже приємний статус безробітного, все одно хочеться покинути це шумне місто й чкурнути хз куди. але щоб далеко й надовго. бажано - на завжди. поки-що то вдається не на довго. то випадає змога поїхати на рідну Волинь, то в які Карпати, то до когось із друзів на дачу. але там всюди є хоча б найдрібніші - але ж блага - цивілізації. тут магазин, там централізоване енерго/водо постачання, чи ще яка холєра, без якої життя в місті не житття... й лише минулої п'ятниці вдалося чкурнути туди, де їх нема. точніше є, але не так близько і дістатися їх не так уже й просто. птахи й то не всі можуть долетіти до середини Дніпра(може хтось ще пам'ятає цю рекламу), а вплав... якщо ж ти хочеш ними скористатися - бери їх із собою. на острів. ми не взяли.
ось так ми покидали Київ. щасливі та повні надій на гарний відпочинок та улов
проте, трішки прогадали. не подумали ми, що виїжджаємо в переддень(точніше - передніч) відкриття сезону полювання. відтак до півночі нам довелося вислуховувати завивання чималої компанії людей з тамтого берега, а на ранок я побачив цікавенний сон. якийсь дядечко смачно шмаляв із чогось схожого на ПКМ... прокинувся я дуже швидко. перехідного стану не було, бо виявилося, що канонада носить абсолютно реальний характер. дійсно шмаляли й шмаляли звідусіль. навіть стрьомнувато було. ближче до обіду артобстріл припинився.. лиш інколи було чути поодинокі постріли...
дядя Вова(здається, його саме так звати) - справжній Робінзон. впродовж останніх шести років він безвиїзно живе на острові. лиш іноді виривається на "велику землю" поповнити запаси найнеобхіднішого. на хазяйстві в нього - отара собак, зграйка качок і двійко поросят.
галявина, на якій ми розбили свій табір, за словами того ж таки дяді Вови після рясного дощику вкривається маслюками. наразі ж - їх майже немає - суша. проте й тих, що виросли нам витсачило аби приготувати смачнющу грибну юшку..
наш ідеолог, "великий кормчий" і завзятий рибалка ugly_dackling
зосереджений tato_sepia за роботою
лінивий я))
голвне дійство вихідних - ... . а от що робить ugly_dackling самі здогадаєтесь
ось так ми покидали Київ. щасливі та повні надій на гарний відпочинок та улов
проте, трішки прогадали. не подумали ми, що виїжджаємо в переддень(точніше - передніч) відкриття сезону полювання. відтак до півночі нам довелося вислуховувати завивання чималої компанії людей з тамтого берега, а на ранок я побачив цікавенний сон. якийсь дядечко смачно шмаляв із чогось схожого на ПКМ... прокинувся я дуже швидко. перехідного стану не було, бо виявилося, що канонада носить абсолютно реальний характер. дійсно шмаляли й шмаляли звідусіль. навіть стрьомнувато було. ближче до обіду артобстріл припинився.. лиш інколи було чути поодинокі постріли...
дядя Вова(здається, його саме так звати) - справжній Робінзон. впродовж останніх шести років він безвиїзно живе на острові. лиш іноді виривається на "велику землю" поповнити запаси найнеобхіднішого. на хазяйстві в нього - отара собак, зграйка качок і двійко поросят.
галявина, на якій ми розбили свій табір, за словами того ж таки дяді Вови після рясного дощику вкривається маслюками. наразі ж - їх майже немає - суша. проте й тих, що виросли нам витсачило аби приготувати смачнющу грибну юшку..
наш ідеолог, "великий кормчий" і завзятий рибалка ugly_dackling
зосереджений tato_sepia за роботою
лінивий я))
голвне дійство вихідних - ... . а от що робить ugly_dackling самі здогадаєтесь