В мене завжди було бажання потрапити до театральної зали за мить до початку вистави. Потрапив. Зняв. Але описати те, що почалося опісля - словами мені буде важко. Тим більше - словами не заяложеними, не банальними й не потертими до дірок. Можу лише ахати, охати й розмахувати руками. Якщо вживати звичних слів, то це - мюзикл "Барон Мюнхгаузен". Захоплива, неординарна в світлі, танцеві, костюмах, декораціях, звуках та об'ємах історія кохання. Непорадити не можу. Доведеться й самому піти ще раз. Й піду. Бо це дійсно круто!