. закинуте село
Кілька років тому мені випала нагода поїздити закинутими й вимираючими селами півночі та північного сходу Чернігівщини, які можливо вже сьогодні не існують на мапах України.
В одному із сіл жили троє людей. Шкільний директор та пара пенсіонерів, які в свій час відмовились їхати в "місто" з своїми дітьми. Директор теж відмовився. Дітей в нього не було тож він просто відмовився покидати свою школу. Все сподівався, що село відродиться й настане час, коли школа щодня наповнюватиметься сотнями дитячих голосів. Єдиною людиною, яка відвідувала їх регулярно був дільничний інспектор.
Це село було великим. Колись. Давно. Кілька магазинів та школа, яку відвідували більше тисячі дітей
Тепер це зарослий бур'янами зачинений магазин та десятки будинків із позабиваними хрест-навхрест дошками на вікнах.
Дільницю, на якій таких спорожнілих сіл стоїть декілька, інспектор об'їжджає раз на тиждень. Це - обов'язок, який згодом виріс у щось більше... Вже давно він став єдиним співрозмовником "звідти" для тих декількох мешканців. А ще, Інспектор - єдиний, хто вислухає мрії директора...