.замальовки маленького міста. Бучач. єврейське кладовище
тут, у Бучачі, не прийнято називати євреїв жидами. навіть, якщо без образ. тому й кажуть - єврейське кладовище й роблять великі очі: "Яааак? Ви не знаєте? а й дійсно, ви не знаєте? то ж просто! йдучи центром міста в бік Тернополя просто зверніть біля ратуші в парк, що буде праворуч від вас, дійдіть до Стрипи - то річка тут така є - та й крокуйте далі. все в той же бік. до Тернополя. як дійдете до будинку, того, що з одного боку чотириповерховий, від дороги - тільки три, а на ньому намальовані комуністична баба з хлопаками та голубом, то знайте, що прийшов вам час повертати ліворуч. там є доріжка, котра виводить просто до нової автостанції "Бучач". лишіть ту автостанцію, вона вам не потрібна. краще підніміться дорогою вгору, миніть торговище й побачите оте кладовище, про яке серед бучацьких не прийнято казати "жидівське".
нічого доброго в ньому немає, окрім того, що воно зберіглося. наглядний, так би мовити, взірець єврейської цвинтарної архітектури. ні більше, ні менше. в інших міст і такого немає. наприклад, в Дубно, до якого звідси кілометрів 200, совіти, як тут кажуть, не лишили ні єврейського, ні польського кладовищ.
отака вона, єврейська цвинтарна архітектура