.про природу та друзів. крик душі
то крик душі, того не дуже дивуйтеся,як зустрінете в тексті матюк.
може воно й не дуже добре з точки зору християнської моралі та етики. взагалі-то воно геть не добре. навіть дуже хєрово, я б сказав, таке писати, ба, навіть - думати. але я така сволоч. чи то може не я. як сказали би адепти християнства - то мене нечистй спокушає на всякі недобрі діла. але я все одно про то маю сказати.
не знаю, в яких соцмережах ви зареєстровані, але мене немає ані в Гондагдє, ані в Одноглазнєгах. Про МойМір й іншу хєрню я взагалі мовчу. в мене є блог, я є в фейсбуці. всьо. ну ще в мене є запасні території на хайблогері та у блогспоті. але там я ніфіга не пишу. на хб інколи щось перепощую відсіля. тобто точок, ед мене шукати можна - не так уже й багато. крім того, в мене є телефон. домашній та мобільний. домашнього номера я не знаю. бо ним не користуюсь. мобільний уже не мінявся хз скільки років, тому його знаю не тільки я, а й міліція. ну то таке. його знають всі, кому його треба знати. але я не туди заліз, хоча телефон - дуже важлива деталь.
так от. періодично у моїй "мордокнижці" з'являються запити товаришувати. себто я маю людину записати у список друзів. дехто відразу потрапляє до цього списку, а решта... ЯКОГО ХУЯ, Я ПИТАЮ??? поки ми разом працювали, воно жодного разу не привіталося, не завело зі мною розмову про яку-небудь хуйню... вернуло писок, бо ж, блядь, цяця, еліта, гонзо, інжинєр... а тут,блядь, в друзі пхається???? ХУЯ ЛИСОГО ЗА КОМІР, ШОБ НЕ ТЕРЛО!!!
але добре, що є друзі, які з самого ранку дадуть тобі підсрачника, піднімуть із ліжка й, ще заліпленого нічними сновидами, потягнуть знмати останні дні осені. чуваки!!! то дійсно круто!!
може воно й не дуже добре з точки зору християнської моралі та етики. взагалі-то воно геть не добре. навіть дуже хєрово, я б сказав, таке писати, ба, навіть - думати. але я така сволоч. чи то може не я. як сказали би адепти християнства - то мене нечистй спокушає на всякі недобрі діла. але я все одно про то маю сказати.
не знаю, в яких соцмережах ви зареєстровані, але мене немає ані в Гондагдє, ані в Одноглазнєгах. Про МойМір й іншу хєрню я взагалі мовчу. в мене є блог, я є в фейсбуці. всьо. ну ще в мене є запасні території на хайблогері та у блогспоті. але там я ніфіга не пишу. на хб інколи щось перепощую відсіля. тобто точок, ед мене шукати можна - не так уже й багато. крім того, в мене є телефон. домашній та мобільний. домашнього номера я не знаю. бо ним не користуюсь. мобільний уже не мінявся хз скільки років, тому його знаю не тільки я, а й міліція. ну то таке. його знають всі, кому його треба знати. але я не туди заліз, хоча телефон - дуже важлива деталь.
так от. періодично у моїй "мордокнижці" з'являються запити товаришувати. себто я маю людину записати у список друзів. дехто відразу потрапляє до цього списку, а решта... ЯКОГО ХУЯ, Я ПИТАЮ??? поки ми разом працювали, воно жодного разу не привіталося, не завело зі мною розмову про яку-небудь хуйню... вернуло писок, бо ж, блядь, цяця, еліта, гонзо, інжинєр... а тут,блядь, в друзі пхається???? ХУЯ ЛИСОГО ЗА КОМІР, ШОБ НЕ ТЕРЛО!!!
але добре, що є друзі, які з самого ранку дадуть тобі підсрачника, піднімуть із ліжка й, ще заліпленого нічними сновидами, потягнуть знмати останні дні осені. чуваки!!! то дійсно круто!!