Mar 15, 2014 01:16
Ми пережили страшний лютий!
Спочатку у мене на руках помирала старша дитина від замикання голосових зв"язок. Потім довга історія з молодшим, дві лікарні, шок від лікарів, коли ти тримаєш дитину і просиш перевірити, чи у неї нема запалення легень і чи проживемо ми цю ніч, а тьоті без 50 гривень важко підняти свою дупу до 3=х місячної дитини і це 18 лютого! Далі підозра кашлюку, місяць з хвостом кашлю, спання сидячи в кращому випадку, кашель, рвота, затримка дихання, вихудша дитина. Похорон друга.
Мені здається, я починаю повертатись до життя. Ми починаємо повертатись до життя. Кашель ще досі є, але Ярема може спати лежачи і взагалі спати без рвоти і задихання!!! Я ще не скоро перестану боятись людних місць і будь-які натяки на інфекційно хворих.
Як добре, що ця страшна зима закінчилась. Дай нам Бог ще весну пережити!
Ярема,
Єва 2-3