Лірика ;)
Погода чудова, на роботі не сидиться ніяк, навіть заздрю тим дядькам, які надворі в нас залізяками возяться!
Але то таке. Щось не думала про це давно, але після розмови з одним з друзів трохи замислилась... Вже майже три роки, як ми закінчили універ... Три роки як мене не лякає слово "сессія" і три роки з того часу, як я не займаюся тим, чому мене вчили 5 років.
Освіта, яку ми отримали-це анекдот, мої знайомі тут не вірять в те, як ми здавали іспити з hands free і шпаргалками! Також вони не вірять, шо з такою освітою ми ще й ладні щось в цім житті робити. Але мова не про те... Мене взагалі рідко пробиває на ностальгію, я ніколи не сумую і не згадую шкільні роки, але коли я згадую 5 років універу мені стає добре. Університетські друзі-це мало не найліпше, що сталося в моєму житті. Ми разом вчилися і прогулювали пари, пили пиво і шастали містом. Було добре. Зараз дуже того бракує. Не знаю, чи бракує тої безтурботності, чи бракує нас, тих, інших, якими ми вже не будемо.
Щось соплі якісь вийшли... Таке.
Але то таке. Щось не думала про це давно, але після розмови з одним з друзів трохи замислилась... Вже майже три роки, як ми закінчили універ... Три роки як мене не лякає слово "сессія" і три роки з того часу, як я не займаюся тим, чому мене вчили 5 років.
Освіта, яку ми отримали-це анекдот, мої знайомі тут не вірять в те, як ми здавали іспити з hands free і шпаргалками! Також вони не вірять, шо з такою освітою ми ще й ладні щось в цім житті робити. Але мова не про те... Мене взагалі рідко пробиває на ностальгію, я ніколи не сумую і не згадую шкільні роки, але коли я згадую 5 років універу мені стає добре. Університетські друзі-це мало не найліпше, що сталося в моєму житті. Ми разом вчилися і прогулювали пари, пили пиво і шастали містом. Було добре. Зараз дуже того бракує. Не знаю, чи бракує тої безтурботності, чи бракує нас, тих, інших, якими ми вже не будемо.
Щось соплі якісь вийшли... Таке.