Лірична історія мого нік-нейму
Ну якщо вже ми тут усі в інтернеті, то чому б не поділитися надзвичайно захопливою і всім цікавою історією про нік.
Майже на всіх сайтах-форумах зареєстрована як Inadzuma, мене легко знайти))) Але повний мій нік - Інадзума Фуміко. Так, звідки ж він узявся?
Колись дуже давно, коли я була тупим підлітком було мені 16 рочків, чарівне слово "Аніме" було відоме зовсім невеликій кількості людей, що воно означає знало ще менше, а про те, що це не лише Сейлор Мун і Покемони, а й багато іншого, набагато дорослішого і серйознішого, було відомо лише вибраним. Я була однією з таких "вибраних" - маньячка-анімешниця, але була я дуже самотньою, бо аніме могла дивитися лише по телеку, не знала де дістати, а з моїх знайомих ніхто цим не цікавився =( І от, одного разу, доля, у вигляді однієї знайомої, привела мене до цілого клубу анімешників. О, яка це була для мене Радість! Стільки людей, що можуть розділити моє захоплення, що не сміятимуться з мене))) Ех, тоді була сама романтика! Дістати аніме було важко, купляли відеокасети жахливої якості, обмінювалися картинками і власними малюнками на зустрічах, а вже в кого було аніме на дисках!.. А тим, хто спромігся десь дістати томик манги просто ноги цілували! А ще кліпмейкери робили справжні шедеври лише з двома відеомагнітофонами і телеком, без комп'ютера!!!
Так ось. Була, і досі є, у анімешників традиція називати одне одного за нік-неймами, з аніме, або манги, або фільму, ну і мені запропонували щось собі вибрати. Я чомусь не хотіла брати ім'я персонажа аніме, чи манги, ні з ким себе не асоціювала, але якось, у хрестоматії з зарубіжної літератури я вичитала ім'я, що дуже мені сподобалось. Це імя персонажа повісті "Тисячокрилий журавель" - Фуміко. Воно видалося мені таким красивим, ніжним, легким, ну і стала я Фуміко, або ж Фумі ^^ Але з часом я почала відчувати все більший дисонанс між цим іменем і моїм власним зовнішнім виглядом. Бо я зовсім не виглядаю ніжною, легкою і зворушливою. Хіба-що вмію робити круглі очі голодного кошеняти по приколу))) Мене навіть почало дратувати коли до мене зверталися. Якось до мене потрапив японсько-російський словник (ну, я його сама купила, бо як будь-яка анімешниця, цікавилася японською мовою). Я подумала: чому б ні, і почала гортати його. І ось натрапила, на слово Inadzuma - блискавка, воно було твердим, гострим, дзвеніло, протилежністю м'якому "Фуміко". І я стала Інадзумою. Але пізніше все-одно повернула мій старий нік, бо мабуть десь у душі я все-таки Фуміко))) Отак Фуміко стало імям, а Інадзума - прізвищем.
Тепер всі знають що таке аніме, його можна легко дістати, і не тільки його, а й мангу, фігурки, журнали... Анімешники перестали бути Вибраними. Я сама сатала відноситись до нього спокійніше і вибирати прискіпливіше, а нік залишився =)
Майже на всіх сайтах-форумах зареєстрована як Inadzuma, мене легко знайти))) Але повний мій нік - Інадзума Фуміко. Так, звідки ж він узявся?
Колись дуже давно, коли я була тупим підлітком було мені 16 рочків, чарівне слово "Аніме" було відоме зовсім невеликій кількості людей, що воно означає знало ще менше, а про те, що це не лише Сейлор Мун і Покемони, а й багато іншого, набагато дорослішого і серйознішого, було відомо лише вибраним. Я була однією з таких "вибраних" - маньячка-анімешниця, але була я дуже самотньою, бо аніме могла дивитися лише по телеку, не знала де дістати, а з моїх знайомих ніхто цим не цікавився =( І от, одного разу, доля, у вигляді однієї знайомої, привела мене до цілого клубу анімешників. О, яка це була для мене Радість! Стільки людей, що можуть розділити моє захоплення, що не сміятимуться з мене))) Ех, тоді була сама романтика! Дістати аніме було важко, купляли відеокасети жахливої якості, обмінювалися картинками і власними малюнками на зустрічах, а вже в кого було аніме на дисках!.. А тим, хто спромігся десь дістати томик манги просто ноги цілували! А ще кліпмейкери робили справжні шедеври лише з двома відеомагнітофонами і телеком, без комп'ютера!!!
Так ось. Була, і досі є, у анімешників традиція називати одне одного за нік-неймами, з аніме, або манги, або фільму, ну і мені запропонували щось собі вибрати. Я чомусь не хотіла брати ім'я персонажа аніме, чи манги, ні з ким себе не асоціювала, але якось, у хрестоматії з зарубіжної літератури я вичитала ім'я, що дуже мені сподобалось. Це імя персонажа повісті "Тисячокрилий журавель" - Фуміко. Воно видалося мені таким красивим, ніжним, легким, ну і стала я Фуміко, або ж Фумі ^^ Але з часом я почала відчувати все більший дисонанс між цим іменем і моїм власним зовнішнім виглядом. Бо я зовсім не виглядаю ніжною, легкою і зворушливою. Хіба-що вмію робити круглі очі голодного кошеняти по приколу))) Мене навіть почало дратувати коли до мене зверталися. Якось до мене потрапив японсько-російський словник (ну, я його сама купила, бо як будь-яка анімешниця, цікавилася японською мовою). Я подумала: чому б ні, і почала гортати його. І ось натрапила, на слово Inadzuma - блискавка, воно було твердим, гострим, дзвеніло, протилежністю м'якому "Фуміко". І я стала Інадзумою. Але пізніше все-одно повернула мій старий нік, бо мабуть десь у душі я все-таки Фуміко))) Отак Фуміко стало імям, а Інадзума - прізвищем.
Тепер всі знають що таке аніме, його можна легко дістати, і не тільки його, а й мангу, фігурки, журнали... Анімешники перестали бути Вибраними. Я сама сатала відноситись до нього спокійніше і вибирати прискіпливіше, а нік залишився =)