Вінницьке пиво для німецького ринку
Традиційний п'ятничний вечір пива зустрінемо справжнім ексклюзивом - вінницьким пивом для німецького ринку!
Наприкінці 2003 року вінницький пивзавод налагодив співробітництво із німецькою компанією "Lindt Großhandel" та почав постачати на німецький ринок кілька сортів пива.
Щоправда, за гучним словосполученням "німецька компанія" приховується усього лишень фірмочка, що постачала дешеве пиво для емігрантських районів, населення якого активно ностальгувало за "великим і непорушним" Совком, проїдаючи німецькі виплати по безробіттю.
Тому не варто дивуватися кириличному написанню етикеток.
Найелітнішим напоєм серед "німецького вінницького" пива був сорт "Жигулівське Екстра", що мав показники звичайного світлого пива.
Для тих емігрантів, чию тугу за Союзом не можна було залити звичайним пивом, випускався спеціальний сорт "Жигулівське Ностальгія". Це був напій для людей, які пам'ятали смак розбавленого водою пива із жовтої бочки :)
І наостанок - нетипове для вітчизняного пивоваріння темне пиво, якому, щоб привабити цільову аудиторію до незвичного напою, дали пролетарську назву "Шахтарське".
Підсумок виходу вінницького пива на німецький ринок виявився передбачуваним. Адже місцеве пиво навіть у Вінниці не користувалось попитом. Тож і в Німеччині виїхати на одних лише патріотичних почуттях наших емігрантів не вдалося. В підсумку вінницьке пиво не лише припинили експортувати до Німеччини, а й взагалі увесь пивзавод припинив своє існування...
P.S.: Зображення етикеток узято із сайту: beer-labels.com.ua
Наприкінці 2003 року вінницький пивзавод налагодив співробітництво із німецькою компанією "Lindt Großhandel" та почав постачати на німецький ринок кілька сортів пива.
Щоправда, за гучним словосполученням "німецька компанія" приховується усього лишень фірмочка, що постачала дешеве пиво для емігрантських районів, населення якого активно ностальгувало за "великим і непорушним" Совком, проїдаючи німецькі виплати по безробіттю.
Тому не варто дивуватися кириличному написанню етикеток.
Найелітнішим напоєм серед "німецького вінницького" пива був сорт "Жигулівське Екстра", що мав показники звичайного світлого пива.
Для тих емігрантів, чию тугу за Союзом не можна було залити звичайним пивом, випускався спеціальний сорт "Жигулівське Ностальгія". Це був напій для людей, які пам'ятали смак розбавленого водою пива із жовтої бочки :)
І наостанок - нетипове для вітчизняного пивоваріння темне пиво, якому, щоб привабити цільову аудиторію до незвичного напою, дали пролетарську назву "Шахтарське".
Підсумок виходу вінницького пива на німецький ринок виявився передбачуваним. Адже місцеве пиво навіть у Вінниці не користувалось попитом. Тож і в Німеччині виїхати на одних лише патріотичних почуттях наших емігрантів не вдалося. В підсумку вінницьке пиво не лише припинили експортувати до Німеччини, а й взагалі увесь пивзавод припинив своє існування...
P.S.: Зображення етикеток узято із сайту: beer-labels.com.ua