Знову про карти
Наткнувся в своїх запасах на стару карту розселення словян того ж автора карти якого я якось постив раніше:
Так от чим вона погана? перше що одразу кидається в очі - якась неймовірна пустота на просторі від Дністра і до верхів'їв Десни. Що мотивувало автора зробити одну з найосвоєніших і густозаселених областей східної Європи пусткою мені невідомо. Дальше не краще - уличі живуть якимось неймовірним маленьким анклавом на середній течії Бугу, це виглядає не лише неприродньо а й абсурдно, анклавно рзселились і сіверяни, при чому автор розмістив ще якісь їхні поселення на Дону. Так там були словянські поселення, але чому між ними пустота? Чому сіверяни не заселяли родючі землі лісостепової Курщини неясно. Натомість північний ареал розселення словян автор не пошкодував. Словени в нього густо заселили все від Ростова і до Чудського озера, хоча в тому районі і зараз густота населення не перевищує 5-10 чол. на квадратний кілометр а без населення міст вона взагалі буде мізерною, 1000 років тому жителів там було ще менше, і вони навряд чи були словянами. Так само і словянська колонізація Волго-донського межиріччя протікала досить повільно, і на IХ ст., як автор написав у заголовку, словяни добрались максимум до Москви-ріки. Про це можна почитати наприклад Седов. Славяне в древности, М., 1994. Хоча і він розглядає проблематику досить упереджено, присвоюючи багатьом сумнівним пам'яткам слов'янське походження. Одним словом я трохи змінив дану карту на більш логічну версію, хоча робив я її кілька років тому, і за той час мої погляди трохи поміняли (зокрема щодо бужан, полян, словен), але вона принаймні більш реалістична ніж та що є.
Варто додати що такі племена як поляни й ільменські словени все більше сучасних дослідників вважають віртуальними, фантазією книжників, тому що в часи написання літописів про племена з такою назвою вже не було відомо. Достеменно можна говорити про племена які знає Костянтин Багрянородний, а це Древляни, Уличі, Драговіти, Кривичі і Севери. Низку племен згадує і Баварський географ, однак їх інтерпретують зовсім по різному. Переважно серед них точно бачать бужан, уличів, сіверян і древлян, інші назви важко зрозуміти. Тому загалом проблема раннього словянства далека від вирішення.
Так от чим вона погана? перше що одразу кидається в очі - якась неймовірна пустота на просторі від Дністра і до верхів'їв Десни. Що мотивувало автора зробити одну з найосвоєніших і густозаселених областей східної Європи пусткою мені невідомо. Дальше не краще - уличі живуть якимось неймовірним маленьким анклавом на середній течії Бугу, це виглядає не лише неприродньо а й абсурдно, анклавно рзселились і сіверяни, при чому автор розмістив ще якісь їхні поселення на Дону. Так там були словянські поселення, але чому між ними пустота? Чому сіверяни не заселяли родючі землі лісостепової Курщини неясно. Натомість північний ареал розселення словян автор не пошкодував. Словени в нього густо заселили все від Ростова і до Чудського озера, хоча в тому районі і зараз густота населення не перевищує 5-10 чол. на квадратний кілометр а без населення міст вона взагалі буде мізерною, 1000 років тому жителів там було ще менше, і вони навряд чи були словянами. Так само і словянська колонізація Волго-донського межиріччя протікала досить повільно, і на IХ ст., як автор написав у заголовку, словяни добрались максимум до Москви-ріки. Про це можна почитати наприклад Седов. Славяне в древности, М., 1994. Хоча і він розглядає проблематику досить упереджено, присвоюючи багатьом сумнівним пам'яткам слов'янське походження. Одним словом я трохи змінив дану карту на більш логічну версію, хоча робив я її кілька років тому, і за той час мої погляди трохи поміняли (зокрема щодо бужан, полян, словен), але вона принаймні більш реалістична ніж та що є.
Варто додати що такі племена як поляни й ільменські словени все більше сучасних дослідників вважають віртуальними, фантазією книжників, тому що в часи написання літописів про племена з такою назвою вже не було відомо. Достеменно можна говорити про племена які знає Костянтин Багрянородний, а це Древляни, Уличі, Драговіти, Кривичі і Севери. Низку племен згадує і Баварський географ, однак їх інтерпретують зовсім по різному. Переважно серед них точно бачать бужан, уличів, сіверян і древлян, інші назви важко зрозуміти. Тому загалом проблема раннього словянства далека від вирішення.