Нордичний музон.
Вчора у персональної валькірії Карла XII - знайшла приголомшливу музику, шведську пісню XVIII століття. Яке щось божевільне поєднання славною революцією з чим-то набагато більш давнім, з епохою вікінгів чи що. Взагалі, у мене якесь дивне відчуття від Швеції XVII-XVIII століть. Я розумом розумію, що вони лютерани, але впечателеніе таке, що вони все ще поклоняються Одіну. Особливо Карл XII. Взагалі, для тих, хто вміє писати художню літературу, це був би цікавий сюжет - біполярний світ славною революцією, війни християнських країн з язичницькими. Приміром, добре собі уявляю того ж Фрідріха Великого, що звертається до німецьких богам.