Про ситуацію в Криму.

Mar 02, 2014 07:22

В ситуації, що склалася навколо Криму є така позиція (з масою варіацій), яку можна умовно назвати позицією "партії війни":

Час переговорів пройшов - треба демонструвати силу, щоб завтра російські танки не стояли на Хрещатику. Лише демонстрація сили може зараз змусити Москву до переговорів.
План дій, який ті, хто в кабінетах, вже мали би оголосити годину тому:
1. Проголошення надзвичайного стану.
2. Загальнонаціональна мобілізація і призов офіцерів запасу.
3. Інвентаризація міністром оборони Збройних сил і публічна доповідь Головнокомандуючому щодо готовності дати збройний відпір агресорам.
4. Проведення завтра зборів офіцерського сладу з максимальним силовим ефектом - війна так війна, усі помремо захищаючи країну.
5. Розгортання патріотичної інформаційної війни. Чому усі мовчать???
6. Використання СБУ та дієвих збройних сил для захисту східних кордонів. Негайна передислокація військ на схід.
7. Арешт у регіонах тих, хто відповідальні за дестабілізацію ситуації.
8. Проголошення завтра уряду національної єдності, а не уряду БЮТ. Забрати звідти одіозних чи слабких фігур. Призначення в уряд представників усіх регіонів і партій.
9. Звернення до США, Великої Британії, Франції та Китаю щодо військової допомоги з огляду на військову агресію. Які тоді ще безпекові гарантії можуть бути у цій ситуації?

Моя думка щодо цього:
В Україні відбувся перший етап Революції Гідності. Її лейтмотив: права усіх громадян України - найбільша цінність на її території, мета - побудова правової держави.

Жодне право не має відновлюватись шляхом ще більшого порушення прав.

Весь хід подій є яскравою ілюстрацією тому: від виконання рішення про встановлення ялинки шляхом звірячого побиття людей до розстрілу десятків громадян України для "відновлення громадського порядку".

Тому формалістський підхід до відновлення будь-якого права є злочинним. Обов'язком і відповідальністю при прийнятті та виконанні таких рішень є врахування цього факту, співставлення мети і наслідків.

І давайте, все ж таки, згадаємо, що важливою частиною корпусу прав громадянина є економічні права, згадаємо в якому стані знаходяться економіка України, державний бюджет, про те, що одною з дуже складних проблем при відновленні роботи органів виконавчої влади є проблема фінансування.

Виконання запропонованого плану дій призведе до повної паралізації економічного життя в країні, до некерованості державного апарату, вирогідності війни на території України, що стрімко наближається до 100%, з відповідними катастрофічними наслідками. Я не хочу в Україні Сомалі!

Дуже не хочеться перетворювати цей запис на "війну та мир" прийдеться рубленими фразами, звісно, вони від того можуть сприйматися як дуже різкі, проте я поважаю думки усіх моїх співгромадян, тому, запевняю, нікого не маю на меті образити. Якщо треба буде додатково пояснити - зроблю це. Отже:
1. Проголошення надзвичайного стану.

Просто злочин.

2. Загальнонаціональна мобілізація і призов офіцерів запасу.

Передмобілізаційні заходи, ревізія дієздатності військоматів - згоден.
Мобілізація - в жодному разі!

3. Інвентаризація міністром оборони Збройних сил і публічна доповідь Головнокомандуючому щодо готовності дати збройний відпір агресорам.

Так, безумовно. Треба, мабуть, уточнити зміст терміну "інвентаризація Збройних сил". Дуже розпливчасто. Щодо публічності звіту - мабуть все ж таки в дещо скороченому вигляді. Думаю передання фактично розвідданих ворожій стороні шляхом їх оприлюднення - не найліпший крок.

4. Проведення завтра зборів офіцерського сладу з максимальним силовим ефектом - війна так війна, усі помремо захищаючи країну.

Згоден на 100%.

5. Розгортання патріотичної інформаційної війни. Чому усі мовчать???

Усі мовчать.. - не зрозуміло.
Інформаційна війна? Тобто? Дезінформація?

6. Використання СБУ та дієвих збройних сил для захисту східних кордонів. Негайна передислокація військ на схід.

Перша частина - абсолютно згоден. Проте мета такого використання - повна "непрозорість" україно-російського та україно-білоруського кордонів. Негайне введення візового режиму для громадян РФ та РБ (з наголошенням на екстренності ціх заходів у зв'язку з агресією РФ та подальше їх скасування після врегулювання кризи та стабілізації ситуації).
Щодо передислокації. Навіщо? На який строк? І з чого це оплачувати?

7. Арешт у регіонах тих, хто відповідальні за дестабілізацію ситуації.

Абсолютно згоден. І це мало бути зроблено вже давно. Проте такі заходи мають бути щодо осіб, що дійсно є організаторами, координаторами. Не має бути привода для оголошення початку репресій на сході.

8. Проголошення завтра уряду національної єдності, а не уряду БЮТ. Забрати звідти одіозних чи слабких фігур. Призначення в уряд представників усіх регіонів і партій.

Це взагалі якісь мрійники писали. Без образ. Яким чином? Де механізми виконання?

9. Звернення до США, Великої Британії, Франції та Китаю щодо військової допомоги з огляду на військову агресію. Які тоді ще безпекові гарантії можуть бути у цій ситуації?

Нам потрібна війна на нашій території?
Дипломатичний тиск, міжнародна ізоляція РФ, санкції, в тому числі персональні, в тому числі арешт активів (найболючіший захід).

Підсумовуючи:
Здійснити заходи, що напевно зруйнують життя всієї країни, призведуть до громадянської війни і далеко не факт що спрацюють - злочин. Проте, якщо вони не спрацюють (а боєздатність армій і взагалі ресурс України і РФ важко порівнювати) - постане питання про існування такої країни, як Україна.

П.С. Щодо фрази напочатку "лише демонстрація сили може зараз змусити Москву до переговорів". Поперше, демонструвати немає чого, подруге - я не розумію про що можуть бути переговори з Москвою.
Безумовне виведення військ. То має бути передумова будь-якого діалогу. А засоби для цього є. І війна - точно не один з них.
Previous post Next post
Up