Sep 28, 2010 13:39
Це я, це так про мене сьогодні казала маленька дівчинка, намагаючись перевести увагу мами в потрібний бік. Жінка подивилася на мене й подумала, що я таки з метеликом - йду собі сама, посміхаюсь чомусь собі. Допоки метелик дійсно не злетів з моєї долоні. Я знайшла його в маршрутці під час його наполегливих спроб пробити скло. Він був рішучий, великий, яскравий, з очками, як сказали б мої діти. Вже на волі - стомлений, наляканий і, сподіваюсь, трішки вдячний. Просидів на моїй розкритій долоні майже 20 хв. допоки не злетів.