Про одного сина і майбутню війну
Оригинал взят у bilozerska в Про одного сина і майбутню війну
На відпочинку я познайомилась із дуже симпатичною жіночкою з Росії. Всі минулі роки вона відпочивала удвох з єдиним улюбленим сином, а цього року - сама, бо син служить в армії. І не де-небудь, а в десанті. Пішов, ясна річ, добровільно, ще й чималих зусиль доклав, щоб узяли.
У вільні хвилини син щодня телефонує матері. Ще й примудряється заливати свої фотки в контакт. Казав, що фізично дуже важко, але він задоволений, бо вони там не фарбують генералам паркани, а справді вчаться воювати - стріляють, бігають, стрибають з парашутом тощо.
Призвали сина у травні, на сьогодні він відслужив уже чотири місяці. За цей час мати кілька разів їздила до нього, показувала мені у фотоапараті кадр, де вони разом. На фото поруч із моєю знайомою - ніякий не крутий Рембо із засуканими рукавами, а вухаста дитина.
Коли ми прощалися, вона вирішила провести мене трохи і допомогти з речами. Ми зібрали речі і вже майже пішли, як їй раптом зателефонував син, і вона замахала мені руками, що не піде зі мною.
Я дочекалась кінця розмови. Син сказав матері, що їх раптово перекидають у Дагестан, ближче до кордону з Грузією, і що телефонувати звідти він не зможе.
Вона хвилювалася - "там же банди", я заспокоювала, як могла. Але здається мені, що "банди", тобто ісламістське підпілля у Дагестані, тут ні до чого. Просто Росія готує ще один напад на Грузію. Станеться він чи ні - залежить від результатів грузинських виборів 1 жовтня і подій, які відбудуться після них. Імовірно, плануються якісь провокації, сутички і хрестоматійна "братня допомога".
Тривожно мені щось за братів-грузинів... Тим більше, що інформацією про те, що готується нова війна, забита вся грузинська частина Інтернету.
Мені доводилося чути, що у конфліктах з Росією нібито винний Саакашвілі, бо весь час наривається. Так ось, спеціально для Януковича: імперців задовольнити неможливо. Вони задовольняються, тільки проковтнувши і перетравивши.
На відпочинку я познайомилась із дуже симпатичною жіночкою з Росії. Всі минулі роки вона відпочивала удвох з єдиним улюбленим сином, а цього року - сама, бо син служить в армії. І не де-небудь, а в десанті. Пішов, ясна річ, добровільно, ще й чималих зусиль доклав, щоб узяли.
У вільні хвилини син щодня телефонує матері. Ще й примудряється заливати свої фотки в контакт. Казав, що фізично дуже важко, але він задоволений, бо вони там не фарбують генералам паркани, а справді вчаться воювати - стріляють, бігають, стрибають з парашутом тощо.
Призвали сина у травні, на сьогодні він відслужив уже чотири місяці. За цей час мати кілька разів їздила до нього, показувала мені у фотоапараті кадр, де вони разом. На фото поруч із моєю знайомою - ніякий не крутий Рембо із засуканими рукавами, а вухаста дитина.
Коли ми прощалися, вона вирішила провести мене трохи і допомогти з речами. Ми зібрали речі і вже майже пішли, як їй раптом зателефонував син, і вона замахала мені руками, що не піде зі мною.
Я дочекалась кінця розмови. Син сказав матері, що їх раптово перекидають у Дагестан, ближче до кордону з Грузією, і що телефонувати звідти він не зможе.
Вона хвилювалася - "там же банди", я заспокоювала, як могла. Але здається мені, що "банди", тобто ісламістське підпілля у Дагестані, тут ні до чого. Просто Росія готує ще один напад на Грузію. Станеться він чи ні - залежить від результатів грузинських виборів 1 жовтня і подій, які відбудуться після них. Імовірно, плануються якісь провокації, сутички і хрестоматійна "братня допомога".
Тривожно мені щось за братів-грузинів... Тим більше, що інформацією про те, що готується нова війна, забита вся грузинська частина Інтернету.
Мені доводилося чути, що у конфліктах з Росією нібито винний Саакашвілі, бо весь час наривається. Так ось, спеціально для Януковича: імперців задовольнити неможливо. Вони задовольняються, тільки проковтнувши і перетравивши.