Aug 31, 2007 19:54
От писав я минулого разу про дядька, який на мізерці дико сів на "несідальних" розкладах. І познущалася з нього дико Фортуна. Отже, тепер реальна ситуація.
Вирішив я сьодні поїхати на село в Шпильчину. Для тих, хто не знає, 27 км від Львова на південний схід. Вчора от поміняв нарешті пробиту камеру на велосипеді, мав зі собою запасну. І вирішив їхати, нарізати собі очерету на початок навчання, піти до улюбленої сосни на краю лісу, врешті, побачити бабцю, яку тиждень не бачив. От, виїхав зі Львова, у Давидові біля каплиці пробив камеру. Нічого, думаю, зара поміняю швиденько. Поміняв в темпі вальсу за півгодини, накачав, поїхав далі. На під'їзді до гори біля Старого Села пробив другу... І то на півдорозі до села. Треба було вибирати: добиратися на село, чи додому. Почав зупиняти маршрутки. З водієм вийшло за 5 грн. домовитися. Доїхав на тролейбусну зупинку, з горем вліз з ровером у тролейбус. Доїхав за 2 студентських. Ровера відмазав зайвим студентським білетом, який не забрали минулого року. На одному з студентських випало число 285582...
Після такого облому, можете спокійно іти грати в лотерею - неодмінно щось виграєте. Якщо мені так неповезло... Бо в світі як-не-як присутній баланс...
себелюбство,
велоспорт,
підозріло