Із ким підписали «перемир’я»?
Питання важливе, оскільки майже всі кроки Києва, жести Європи та США після Мінська диктуються саме 12-а (14-а?) пунктами новітнього Вільсона (Порошенка). І, маю підозру, що саме «мінський протокол» взяли до уваги перемовники у Брюсселі, відкладаючи імплементацію Угоди про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС аж на рік. Скільки б Клімкін не пробував видавати чорне за біле, - але «пролонгація преференцій» наочно демонструє хто є наразі кроликом, а хто полозом...
Отже. Російсько-терористичні лідери вчора відхрестилися від своїх автографів під «мінським протоколом». Голова «парламенту» ДНР Баріс Літвінов заявив, що цей документ є радше декларацією намірів, а громадяни Захарченко та Плотніцкій поставили свої підписи у ролі спостерігачів, не більше... Поза тим, Захарченко і Плотніцкій є офіційними «особами» самопроголошеної і невизнаної республіки. Баріс Літвінов, однак, натякнув, що переговори у Мінську велися зовсім іншими суб’єктами.
Серед цих суб’єктів - екс-президент України Леонід Кучма. Статус теж доволі неоднозначний, зважаючи на те, що Банкова досі не спромоглася втямливо роз’яснити, що й до чого. Якщо так піде далі, то, - цілком ймовірно, - з’ясується, що ЛДК з’явився у Мінську лише через те, що Порошенкові нікого було «послати»...
У сухому залишку маємо Надзвичайного і Повноважного Посла РФ в Україні Зурабова та спецпредставницю ОБСЄ Хайді Тальявіні. Якщо зважити на певні симпатії високого делегата від ОБСЄ, то вийде, що документ про припинення вогню на Донбасі підписала Москва і її, м’яко кажучи, агент впливу.
Але і Кремль активно відхрещується від участі у врегулюванні. Одразу після 5 вересня звідти залунали коментарі на кшталт того, що «протокол» - плід домовленостей сторін внутрішньоукраїнського конфлікту. Гра на публіку, яка вже тоді знала і про «сусаніних» у мундирах російських десантників, і про таємні поховання під Псковом, і про сотні 200-х у моргах Ростова.
Тепер, коли від підписів відмовилися і терористи, постає питання: довкола чого будувалася уся світова політика після Мінська? Довкола фількіної грамоти? На чому базувалося розпорядження Порошенка про перемир’я? На нікчемному папірці? Кому на руку було видавати бажане за дійсне, і якими будуть наслідки цих залаштункових ігрищ?
Терористам, звісно, варто вмити руки, бо вони ніколи не дотримувалися режиму припинення вогню. Ба більше, - дісташи чіткі сигнали про можливість легітимізації внаслідок позачергових місцевих виборів на Донбасі, а також поквапливі запевнення і Порошенка, і європейських очільників у мільйонних ін’єкціях у зруйнований край, - вони можуть поводитися саме так. По-пацанськи: «моє слово: захотів - дав, захотів - забрав». Але тепер разом із темними персонажами типу Захарченка, Плотніцкаго і Літвінова «по-пацанськи» виглядає уся Рада Європи з усіма комісарами. Про ПОПа я вже і не кажу.
Це ж треба: тертих калачів розвели, як кроликів. Донбас вам, панове, не Європа. Тут не варто грати в карти з ошустами. Особливо, коли ви зачаровано дивитеся у холодні і цинічні очі ВВХ.
Та й бавляться тут не покером, а, здебільшого, у підкидного дурня.
Ігор Гулик. Ілюстрація: anekdot.ru
С кем подписали «перемирие»?
Вопрос важный, поскольку почти все шаги Киева, жесты Европы и США после Минска диктуются именно 12-ю (14-ю?) пунктами нового Вильсона (Порошенко). И, подозреваю, что именно «минский протокол» учли переговорщики в Брюсселе, откладывая имплементацию Соглашения о зоне свободной торговли между Украиной и ЕС на целый год. Сколько бы Климкин не пробовал выдавать черное за белое, - но «пролонгация преференций» наглядно демонстрирует, кто сейчас работает кроликом, а кто удавом...
Итак. Российско-террористические лидеры вчера открестились от своих автографов под «минским протоколом». Председатель «парламента» ДНР Барис Литвинов заявил, что этот документ является скорее декларацией намерений, а граждане Захарченко и Плотницкий поставили свои подписи в качестве наблюдателей, не более... Помимо этого, Захарченко и Плотницкий являются официальными «лицами» самопровозглашенной и непризнанной республики. Борис Литвинов, однако, намекнул, что переговоры в Минске велись совсем другими субъектами.
Среди этих субъектов - экс-президент Украины Леонид Кучма. Статус тоже довольно неоднозначный, поскольку Банковая до сих пор не смогла внятно разъяснить, что к чему. Если так пойдет дальше, то, вполне вероятно, может выясниться, что ЛДК появился в Минске только потому, что Порошенко некого было «послать»...
В сухом остатке имеем Чрезвычайного и Полномочного Посла РФ в Украине Зурабова и спецпредставителя ОБСЕ Хайди Тальявини. Если учесть определенные симпатии высокого делегата от ОБСЕ, то получится, что документ о прекращении огня на Донбассе подписала Москва и ее, мягко говоря, агент влияния.
Но и Кремль активно открещивается от участия в урегулировании. Сразу после 5 сентября оттуда раздались комментарии вроде того, что «протокол» - плод договоренностей сторон внутриукраинского конфликта. Игра на публику, которая уже тогда знала и о «сусаниных» в мундирах русских десантников, и о тайных захоронениях под Псковом, и о сотнях "200-х" в моргах Ростова.
Теперь, когда от подписей отказались и террористы, возникает вопрос: вокруг чего строилась вся мировая политика после Минска. Вокруг филькиной грамоты? На чем базировалось распоряжение Порошенко о перемирии? На никчемной бумажке? Кому на руку было выдавать желаемое за действительное, и какими будут последствия этих закулисных игрищ?
Террористам, конечно, нужно умыть руки, потому что они никогда не придерживались режима прекращения огня. Более того, - получив четкие сигналы о возможности легитимизации после внеочередных местных выборов на Донбассе, а также торопливые заверения и Порошенко, и европейских руководителей в миллионных инъекциях в разрушенный край, - они могут вести себя именно так. По-пацански: «мое слово: захотел - дал, захотел - забрал». Но теперь вместе с темными персонажами типа Захарченко, Плотницкого и Литвинова «по-пацански» выглядит весь Совет Европы со всеми комиссарами. О ПАПе я уже и не говорю.
Это же надо: тертых калачей развели, как кроликов. Донбасс вам, господа, не Европа. Здесь не стоит играть в карты с мошенниками. Особенно, когда вы зачарованно смотрите в холодные и циничные глаза ВВХ.
И играют здесь не в покер, а в основном в подкидного дурака.
Игорь Гулык