Віник для «підкилимних справ»
Учора «краснобай і баламут» Лавров пообіцяв, що Кремль пильнуватиме за дотриманням домовленостей щодо ситуації в Україні, які були досягнуті ще за участі Януковича. Мовляв, - дослівно, - «вони узгоджені, вони схвалені, в тому числі українцями за участю США і ЄС, і зараз намагатися все замести під килим нечесно, і ми не дозволимо цього зробити». Згадала бабця, як дівкою була...
Воно, зрештою, й непринципово, що думає собі глава зовнішньополітичного відомства країни, яка обрала невдячну роль агресора, а тепер одягає своїх вояків в однострої миротворців. Тим паче, що з огляду на перспективу тотальної міжнародної ізоляції путінської РФ і грядущої економічної прірви, дешевше було б взагалі скасувати МЗС разом з посадою його очільника. Бо з Кремлем, як у тому переконалися і америки, і європи, не можна говорити серйозно про плани. ВВХ і його військово-православна кліка все рівно робитимуть своє. Аж поки їх не змете власний же народ.
Наразі Лавров і його колеги уперто заповзялися «замітати під килим» внутрішні проблеми Російської Федерації. Серпень - взагалі важкий місяць для сусідської історії, любителі статистики знають, що саме цього місяця Москва розпочинала дуже невдалі військові авантюри, а також переживала небачені досі трагедії, зокрема загибель атомної субмарини «Курск».
Цьогорічне завершення літа також, мабуть, видасться для Москви спекотним. Кілька російських регіонів зважилися таки (після тривалої паузи, що минула від останніх сепаратистських заворушень у Татарстані та на Далекому Сході) на синхронізовані дії проти федерального центру. Вони, мабуть, і далі б мовчали, якби ВВХ не зворохобив донбаського мурашника під тими ж таки знаменами «самовизначення» українських регіонів.
Данєцкая і Луганская «народниє рєспублікі» вже дишуть на ладан під ударами сил АТО, не зважаючи на очевидне бажання діячів типу Стрєлкова продовжити таку небувалу «реконструкцію». А тим часом полум’яні борці з "київською хунтою" вже не поодинці, а цілком організовано протоптують стежини із зони бойових дій на терени агресора. Гадаю, вони несподівано з’являться десь у Новосибірську чи Калінінграді, де (судячи з фейсбучних повідомлень) народ також вирішив влаштувати собі «автономку». Звісно, ті, хто влаштовував криваві селфі на тлі убитих укрів, не стануть до лав сибірських сепаратистів, вони, мабуть, складуть кістяк «ескадронів смерті» для придушення ймовірних бунтів у надто вільнолюбних регіонах. Саме їхніми руками Кремль спробує задушити у зародку якісь там сибірські "вибрики". Бо Путін не хоче програвати, "Путін не може програвати. Мені здається, - каже на Збручі психотерапевт Роман Кечур, - що він думає так: якщо він програє владу на Донбасі, то він програє владу в Росії".
Бо якщо не Путін - то... Стрєлков. Принаймні, так висловлюються слухачі "Эха Москвы". Причому, швидше - Стрєлков.
А ось у Калінінграді навряд чи це вдасться. Ізольований від материкової Росії анклав - надто вже близький до Європи, фактично - майже Європа. І якщо там забажають сепаруватися від Москви, то тактика «гібридних війн», наразі випробувана в Україні, навряд чи стане у пригоді. Навряд чи фрау Меркель сподобається, коли під її тином лунатимуть залпи Градів чи схожа "музика".
Та й взагалі - навряд чи хтось із німців досі замислювався над тим, наскільки близькою є для них українська криза. Подумаєш, десь під Богом забутим Дебальцевим якісь українці влаштували розбірки з російським монстром. Звісно, хай чубляться до нестями, лиш би не перекрили газ…
Тож поки Лавров і ще живе російське МЗС «замітатимуть під килим» звістки про сибірський чи калінінградський марші, у Берліні і ще кількох не надто сміливих європейських столицях теж недолуго пояснюватимуть своїм виборцям, що таке українська війна і чому їхні уряди не бажали припинити цю кремлівську авантюру одразу. Якщо, звичайно, встигнуть пояснити…
Ігор Гулик. Ілюстрація: news.bigmir.net
Веник для «подковерных дел»
Вчера «краснобай и баламут» Лавров пообещал, что Кремль бдительно будет следить за соблюдением договоренностей относительно ситуации в Украине, которые были достигнуты еще при участии Януковича. Мол, - дословно - «они согласованы, они одобрены, в том числе украинцами с участием США и ЕС, и сейчас пытаться все замести под ковер нечестно, и мы не позволим этого сделать». Вспомнила бабуля, как в девках ходила...
Оно, впрочем, и неважно, что думает глава внешнеполитического ведомства страны, избравшей неблагодарную роль агрессора, а теперь одевающего своих солдат в форму миротворцев. Тем более, что учитывая перспективу тотальной международной изоляции путинской РФ и грядущей экономической пропасти, дешевле было бы вообще закрыть МИД вместе с должностью его руководителя. Потому что с Кремлем, как в том убедились и америки, и европы, нельзя говорить серьезно о планах. ВВХ и его военно-православная клика все равно будут делать свое. Пока их не сметет собственный же народ.
Сейчас Лавров и его коллеги упорно взялись «заметать под ковер» внутренние проблемы Российской Федерации. Август - вообще тяжелый месяц для соседской истории, любители статистики знают, что именно в этом месяце Москва начинала очень неудачные военные авантюры, а также переживала невиданные доселе трагедии, в частности гибель атомной субмарины «Курск».
Нынешнее завершения лета также, пожалуй, покажется для Москвы жарким. Несколько российских регионов решились таки (после длительной паузы, прошедших от последних сепаратистских беспорядков в Татарстане и на Дальнем Востоке) на синхронизированные действия против федерального центра. Они, пожалуй, и дальше бы молчали, если бы ВВХ не залез в донбасский муравейник под теми же знаменами «самоопределение» украинских регионов.
Донецкая и Луганская «народные республики» уже дышат на ладан под ударами сил АТО, несмотря на очевидное желание деятелей типа Стрелкова продолжить такую небывалую «реконструкцию». А между тем пламенные борцы с "киевской хунтой" уже не в одиночку, а вполне организованно протаптывают тропинки из зоны боевых действий на территорию агрессора. Думаю, они неожиданно появятся где-то в Новосибирске или Калининграде, там (судя по фейсбучних сообщений) народ также решил устроить себе «автономку». Конечно, те, кто делал кровавые селфи на фоне убитых укров, не станут в ряды сибирских сепаратистов, они, пожалуй, составят костяк «эскадронов смерти» для подавления возможных бунтов в слишком вольнолюбивых регионах. Именно их руками Кремль попытается задушить в зародыше разные сибирские "выходки". Потому что Путин не хочет проигрывать, "Путин не может проигрывать. Мне кажется, - говорит на "Збручі" психотерапевт Роман Кечур, - что он думает так: если он проиграет власть на Донбассе, то он проиграет власть в России". Потому что если не Путин - то... Стрелков. Во всяком случае, так высказались слушатели "Эха Москвы". Причем, скорее - Стрелков.
А вот в Калининграде вряд ли это удастся. Изолированный от материковой России анклав - слишком близок к Европе, фактически - почти Европа. И если там захотят сепарироваться от Москвы, то тактика «гибридных войн», пока апробированная в Украине, вряд ли пригодится. Потому что фрау Меркель явно не понравится, когда под ее забором зазвучат залпы Градов или похожая музыка.
Да и вообще - вряд ли кто из немцев еще вчера задумывался над тем, насколько близкий для них украинский кризис. Подумаешь, где-то под Богом забытым Дебальцево какие укры устроили разборки с российским монстром. Конечно, пусть дерутся до умопомрачения, лишь бы не перекрыли газ ...
Поэтому пока Лавров и еще живой российский МИД будут «заметать под ковер» известия о сибирским или калининградском маршах, в Берлине и еще нескольких не слишком смелых европейских столицах тоже станут нелепо объяснять своим избирателям, что такое украинская война и почему их правительства не желали прекратить эту кремлевскую авантюру сразу. Если, конечно, успеют объяснить...
Игорь Гулык