"Він зі самого початку не мав жодного наміру йти на політичні поступки..."
Оригинал взят у taraschornovil в ...
Taras Chornovil
Увага! маємо нову ЗРАДУ: "Порошенко відмовляється виконувати Мінські домовленості, фактично зриває їх виконання". Правда, цього разу про зраду вже заволав "наш хороший хлопець" (це у версії Надії Савченко) лідер маріонеткової ДНР Захарченко.
А якщо по суті, то я вже давненько пробував пояснити: не шукайте зраду там, де її нема. Не збирався ніколи Порошенко проводити "вибори на окупованих територіях". Він зі скрипом згоджувався, що вони пройдуть на територіях, які будуть на той час деокуповані, але ще не повністю повернуті в наше конституційне поле. Пишу не якісь домисли, а те про що знаю, бо теж причетний до деяких процесів, а не лише "бла-бла-бла". Він зі самого початку не мав жодного наміру йти на політичні поступки й поступово створював запобіжники, щоб до цього нас ніхто не зміг змусити. Хто сумнівається, відкрийте на сайті ВРУ текст змін до Закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО (прийнятий весною 2015 року). Прозрієте - там такі жорсткі запобіжники, що взагалі надія сепарів та путіноїдів на проведення виборів за їхніми правилами розвалювалася. Ще згадайте, хто тоді торпедував ці зміни й прозрієте подвійно...
Застрахувавшись законодавчою забороною на проведення будь-яких несправедливих виборів (фактично, взагалі яких завгодно виборів на окупованих територіях на багато років уперед), він міг спокійно грати дипломатичну гру з хиткими й ненадійними нашими партнерами. Ви що, хотіли, щоб він відкрито сказав, що не збирається там проводити виборчий процес і не піддасться на вимоги путлєра, коли на них уже піддавалися Меркель і Оланд??? Це був би прямий шлях, щоб вони "героїчно" втекли з-за столу переговорів, заявивши, що обидві сторони однаково деструктивні, познімали б з Кацапії санкції, та тихенько спостерігали, як у нас на Сході знову гинуть тисячі наших захисників. Мені здається, що це все настільки зрозуміло, що й пояснювати не потрібно. А якщо й роз'яснювати деяким "особливо обдарованим" то лише не з уст офіційних представників влади. Але ж уся ця політична шпана з російськими джерелами фінансування умисно (саме УМИСНО!) добивалася, щоб пояснення дав сам Порошенко, а інакше - це все зрада! І мені якось байдуже, чи ці джерела йдуть від путлєра та його Газпрому, як у випадку Батьківщини Тимошенко, чи від російського "нейтрального" олігарха Григоришина, як наших "єврооптимістів" (нейтральні там чомусь раптово помирають або самогубством неочікано зводять рахунки з життям), чи зі спец-фонду ФСБ, як у деяких інших крикунів. Це все одно була спроба добитися бажаного для Рашистану результату: або всунути нам ОРДЛО на їхніх умовах федералізації, або дискредитувати українську владу як у себе вдома, так і в Європі, чим розв'язати путлєру руки.
А що зараз змінилося й чому можна вже відкрито робити заяви й не ховатися за дипломатичним словоблуддям? Багато що змінилося. І не тільки в нас, а найперше в Сирії. Там фашистська Московія перейшла точку неповернення в створенні гуманітарної катастрофи та злочинів проти людяності. Ще зміни нарешті визріли в головах журналістів провідних європейських видань. А коли вони вперше публічно порівняли путлєра з гітлером, розбомблене Алеппо з Гернікою, а російську авіацію з люфтваффе (це ще звіт про Боїнг не прозвучав), то раптом стали прозрівати й європейські політики. Бо там реальністю є не те, що відбувається насправді (Волноваха, Маріуполь, Авдіївка...), а те, що пишуть у їхній пресі. І коли путлер став для неї гітлером, то починається "зона табу", бо дружити з "гітлером", захищати його, лобіювати інтереси "гітлера" - це вже самогубство. А ще у нас самих уже є змога протистояти агресору, розбудована армія, постачаються озброєння тощо.
Тому все, що робиться, абсолютно вірно й логічно та ефективно. А прості крикливі рішення люблять лише провокатори або дурні. Хто з наших опозиціонерів належить до першої, а хто до другої групи, розбирайтеся самі. Я вже й так забагато на цю тему писав.
Taras Chornovil
Увага! маємо нову ЗРАДУ: "Порошенко відмовляється виконувати Мінські домовленості, фактично зриває їх виконання". Правда, цього разу про зраду вже заволав "наш хороший хлопець" (це у версії Надії Савченко) лідер маріонеткової ДНР Захарченко.
А якщо по суті, то я вже давненько пробував пояснити: не шукайте зраду там, де її нема. Не збирався ніколи Порошенко проводити "вибори на окупованих територіях". Він зі скрипом згоджувався, що вони пройдуть на територіях, які будуть на той час деокуповані, але ще не повністю повернуті в наше конституційне поле. Пишу не якісь домисли, а те про що знаю, бо теж причетний до деяких процесів, а не лише "бла-бла-бла". Він зі самого початку не мав жодного наміру йти на політичні поступки й поступово створював запобіжники, щоб до цього нас ніхто не зміг змусити. Хто сумнівається, відкрийте на сайті ВРУ текст змін до Закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО (прийнятий весною 2015 року). Прозрієте - там такі жорсткі запобіжники, що взагалі надія сепарів та путіноїдів на проведення виборів за їхніми правилами розвалювалася. Ще згадайте, хто тоді торпедував ці зміни й прозрієте подвійно...
Застрахувавшись законодавчою забороною на проведення будь-яких несправедливих виборів (фактично, взагалі яких завгодно виборів на окупованих територіях на багато років уперед), він міг спокійно грати дипломатичну гру з хиткими й ненадійними нашими партнерами. Ви що, хотіли, щоб він відкрито сказав, що не збирається там проводити виборчий процес і не піддасться на вимоги путлєра, коли на них уже піддавалися Меркель і Оланд??? Це був би прямий шлях, щоб вони "героїчно" втекли з-за столу переговорів, заявивши, що обидві сторони однаково деструктивні, познімали б з Кацапії санкції, та тихенько спостерігали, як у нас на Сході знову гинуть тисячі наших захисників. Мені здається, що це все настільки зрозуміло, що й пояснювати не потрібно. А якщо й роз'яснювати деяким "особливо обдарованим" то лише не з уст офіційних представників влади. Але ж уся ця політична шпана з російськими джерелами фінансування умисно (саме УМИСНО!) добивалася, щоб пояснення дав сам Порошенко, а інакше - це все зрада! І мені якось байдуже, чи ці джерела йдуть від путлєра та його Газпрому, як у випадку Батьківщини Тимошенко, чи від російського "нейтрального" олігарха Григоришина, як наших "єврооптимістів" (нейтральні там чомусь раптово помирають або самогубством неочікано зводять рахунки з життям), чи зі спец-фонду ФСБ, як у деяких інших крикунів. Це все одно була спроба добитися бажаного для Рашистану результату: або всунути нам ОРДЛО на їхніх умовах федералізації, або дискредитувати українську владу як у себе вдома, так і в Європі, чим розв'язати путлєру руки.
А що зараз змінилося й чому можна вже відкрито робити заяви й не ховатися за дипломатичним словоблуддям? Багато що змінилося. І не тільки в нас, а найперше в Сирії. Там фашистська Московія перейшла точку неповернення в створенні гуманітарної катастрофи та злочинів проти людяності. Ще зміни нарешті визріли в головах журналістів провідних європейських видань. А коли вони вперше публічно порівняли путлєра з гітлером, розбомблене Алеппо з Гернікою, а російську авіацію з люфтваффе (це ще звіт про Боїнг не прозвучав), то раптом стали прозрівати й європейські політики. Бо там реальністю є не те, що відбувається насправді (Волноваха, Маріуполь, Авдіївка...), а те, що пишуть у їхній пресі. І коли путлер став для неї гітлером, то починається "зона табу", бо дружити з "гітлером", захищати його, лобіювати інтереси "гітлера" - це вже самогубство. А ще у нас самих уже є змога протистояти агресору, розбудована армія, постачаються озброєння тощо.
Тому все, що робиться, абсолютно вірно й логічно та ефективно. А прості крикливі рішення люблять лише провокатори або дурні. Хто з наших опозиціонерів належить до першої, а хто до другої групи, розбирайтеся самі. Я вже й так забагато на цю тему писав.