(no subject)

Jun 08, 2012 17:41

Я за щастя своє щойно сплатила мито.
I тепер його повиннI вже пропустити.
До країв, невiдомих менi, але я обживу їх згодом
Яснi зорI ще будуть в мене (i тихi води.)

Хтось зiгрiє мене (i якщо пощастить - не в пеклi,
Що менi спочатку здаватися буде раєм),
I слова мої, скривавленi та порепанi,
Пройде час - заживуть, як i все колись заживає.

нестихи в нашем сознании, я любимая

Previous post Next post
Up