НУ что,дончане, с праздником

Aug 29, 2009 23:28

Желаю, чтобы к 150-летию Донецка мы не искали среди своих земляков проплаченную США "пятую колонну" и "чуждых для Донбасса элементов", чтобы организация "Донбасская Русь" не путала слово "донбасская" со словом "фашистская", чтобы слова о том, что донбасс никто не ставил на колени, мы произносили не стоя на коленях и целуя ботинок очередного донецкого пахана, чтобы Донецк перестал быть заповедником совка. На более ранний срок я этого желать не буду: я все-таки реалистка:(
ЗЫ Стаття Евгена Сверстюка написана під час помаранчевої революції.

Євген СВЕРСТЮК
лавреат державної премії ім. Т.Г.Шевченка
Чим горда Донеччина?
“Це наш, Донецький”! Мені це важко зрозуміти. Мені, волинякові, приємно, що з двох дюжин кандидатів у президенти не було жодного волиняка.
Волинь підтримала кандидата від Сумщини. А чому не з Донецька? Адже Донецьк прославив Україну...
“Любіть Україну” - це ж написав поет з Донеччини - Володимир Сосюра.
(Лисиче над Дінцем,
де висне дим заводів...)
Ключевий документ 60-ників - “Інтернаціоналізм чи русифікація” написав випускник Донецького університету Іван Дзюба.
Українську Гельсінську спілку очолив у 70-ті роки поет-філософ з шахтарського краю Микола Руденко. А поряд з ним відважно став учитель з Донеччини Олекса Тихий.
З Луганщини і з Харківського університету прийшов до нас моральний авторитет шістдесятництва Іван Світличний.
У 80-ті роки весь світ сколихнула вістка про лагерну смерть великого поета Василя Стуса, випускника Донецького університету.
І це на винятки. Звідки б вони там взялися, якби не було коріння?!
Вони не просто видатні люди з Донеччини і Луганщини - вони видатні правозахисники, вони голос і совість свого краю і вічна гордість Донеччини! Це хоробрі люди!
І коли мене сьогодні запитують у прямому етері “чому ви не поважаєте 15 мільйонів виборців з Донеччини і Луганщини, поданих за Януковича” то я хочу запитати:
Люди добрі, не оперуйте мільйонами, не сипте в очі нулів, краще поставмо кожній людині запитання: “Чи ви думаєте, що це найкращий з вас?”
Якщо хочете конче з Донеччини, то хіба у вас бракує людей мудрих, грамотних і з чесною біографією?
Невже ви не знаєте, що людина з кримінальною біографією не буває Президентом?
“Бог противиться гордим”. Це повинні були пояснити народові політики в рясах, ображені, що їхнього “хресного ходу за Януковича” не підтримав глава УПЦ. Та не міг він підтримати переступу закону про відокремлення Церкви від держави.
Не треба дурити, що кримінальні дії Януковича прощені компартією і Церквою.
Справа навіть не в тому, чи прощені, а справа в тій школі, з якої він вийшов і з якою він проривається наверх, сам не розуміючи того, що його і Україна не прийме, і світ не прийме його.
І то не стільки за гріхи молодості, а за те, як і що він творить сьогодні.
По-перше, він є ставленником Кучми, продовженням Кучми, і кожна розумна людина мала б розуміти, що голосує за продовження корупції і беззаконня - задля збагачення донецького клану, а не донеччан...
По-друге, він організував такий тиск на опонентів і на громадян, такий брутальниій адміністративний тиск, підкуп і шантаж на виборця, що кожна людина бачить: він страшніший за Кучму. Він з Медведчуком організував застосування кримінальних методів. За це можна і треба судити суворіше, ніж за грабунок на вулицях Єнакієва.
Тепер про 15 мільйонів.
Хіба не образливо для жителя Донецької чи Луганської области, що його дурили однобічною агітацією і не давали правдивої інформації для вільного вибору?
Хіба можна аж так зневажати людей, щоб говорити їм казки про “американського зятя”, про “помаранчі з наркотиками” і про “грядуще переслідування православ’я?”
Невже вас не ображає, що ваш голос за Януковича лежить разом з фальшивим, липовим? Хіба це не схоже на перемішування справжніх банкнот з фальшивими? Адже про ці фальсифікації знає цілий світ - і всім нам за це соромно. Саме почуття сорому збудило таку вибухову хвилю протесту, і не може бути сумніву, що багато луганців і донеччан соромляться найбільше, бо ж вірили більше...
І тепер авантюристи і злодії співають вам
Вставай страна огромная
Вставай на смертный бой.
За що? За те, щоб фальсифікації і підкуп узаконити???
Адже саме Янукович спровокував листопадовий вибух, що спалахнув на весь світ як помаранчева революція?
І народ вже не відступить, бо від правди не можна відступатися, так само, як від Бога.
То може ви в Донеччині і Луганщині відступитесь від свого “земляка”, який зганьбив на весь світ такий славний край - Донеччину і Луганщину?
Боже, яке справедливе рішення прийняла щойно, 1 грудня Верховна Рада - відставка уряду Януковича. Що ж це за уряд, який кинув усі свої кадри на прислужництво своєму шефові?
За декілька років діти в школах України уже не знатимуть, хто такий був Янукович, але пишатимуться іменами великих поетів, громадян і правозахисників, що вийшли з Донецького краю, оспівали і прославили його.
Чи залишаться якісь рани від того виборчого конфлікту, що “поділив країну”?
Чиєсь самолюбство зачеплене. Когось гордість заїла. Хтось мав переконання, що найкраще зрозуміє його земляк...
Але за декілька років усе це виглядатиме смішним і пустим. Бо важливо не те, чи земляк, а чи буде в країні законність і рівність перед законом - замість страху перед начальством! А діти з Донеччини взагалі будуть згадувати цей епізод, як притчу...
Навіть погрози громадянською війною і розколом країни з часом підуть усім нам на користь, бо всі зрозуміють, який лукавий біс стоїть за цим, який дядя лякає нас, мов нерозвинених дітей, підбурює один на одного і гріє на цьому руки. Все таки багато бідності, темноти і злоби залишив нам безбожний режим...
Ось подивіться в Ізраїлі. Одна група “русскоязычных” наділа помаранчеві стрічки, але більша група - біло-синього кольору, і весь час напружено чекає погромів на майдані!
Найважливіше те, що преса і телебачення перестане обманювати і зомбувати людей, і тоді кожен зможе сам розважати, де правда, а де лукавий обман. Вже навіть зараз, під цю гарячу пору, розворушилися не тільки пристрасті, але й тверезі міркування наших людей чи то над Дніпром, чи над Дінцем: що нас ділить? А по суті ніщо! А от хто нас ділить і кому це корисно - саме час подумати, бо ж саме тепер він засвітився.
В піснях і думах українського народу, багато звернень до Бога і до правди. І багато в них людської доброти. Оце і є той корінь, з якого вийшли великі поети і громадяни, які так прославили Донеччину, Луганщину, Слобожанщину.

эти наши маленькие праздники

Previous post Next post
Up