Про мови
Недавно потрапив на журнал де цитувалося купа російських записок ХІХ століття. Почитав, цікаво. Але от що мені впало у вічі - українізми. Звісно будь кому хто читатиме російські тексти не те що ХІХ століття, а навіть довоєнні стане зрозуміло, що російська мова була тоді трохи інша і це нормально. Але коли я ловлю себе на тому, що «зараз так не
( Read more... )
Він пише, і я не маю підстав йому не вірити, що на становлення російської писемної (правопис і навіть рукописні шрифти) мови мали найбільший вплив українці.
******************************************
Іван Огієнко
(Приват-доцент Київського Університету)
"Українська культура"
Коротка історія культурного життя українського народа.
(Курс, читаний в Українськім Народнім Універсистеті)
(Видавництво Книгарні Є. Череповського, Київ, Фундукліїва, № 4, 1918)
...Перші граматики нашою мовою з'явилися дуже давно - це були віленська граматика 1585 р. та львівський "Адельфотес" 1591 р. А р. 1596 вийшли українською мовою граматика та словник Лаврентія Зизанія; того ж року і того ж автора була надрукована і найперша наша Азбука.
Року 1619 вийшла славна граматика Мелетія Смотрицького, придбала слави свойому авторові, була перекладена майже на всі слав'янські мови, і видержала силу видань (Н. Засадкевич, "Мелетій Смотрицкій какъ филологъ", Одесса 1883). Багато раз її друкували на Москві і вона стала там за підвалину філологічного знання аж до 1755 року, коли її почала заступати граматика Ломоносова. Ломоносов звав граматику Смотрицького "вратами учености" і вона дуже одбилась і на його граматиці.І з середини XVII-го віку на Москві запанував правопис український і держиться там майже три столітті і оце тільки тепер (1918) Москва скасовує старий правопись, що найбільше дав їм українець Смотрицький.
Московська граматична термінологія в значній мірі належить тому ж таки Смотрицькому (А. Архангельськіи, Op. cit. ст. 140); вона осталася аж до нашого часу, не дивлячись на де які зміни Ломоносова.
******************************************
Перший словник - Памви Беринди (http://izbornyk.org.ua/berlex/be.htm ЛЕКСИКОН СЛОВЕНОРОСЬКИЙ (1627)).
Відома історія з Бєлінскім (тим самим), який лаявся на російський правопис - чому це йому треба знати де в українській "і", щоб написати "ѣ"?! ("там где в русском слове "Е", а в малороссиском "И" - пиши ѣ"... правила до пуття не знаю, але щось таке).
Ба, згадай Котляревського, Енеїду. Виявляється, що вона по Москві ходила у списках й тоді її читали і розуміли без перекладу. А як ми її в школі вчили, то чи не половину слів дивились у словнику. Це про архаїчність.
А знаєш що нині найцікавіше? Сучасні росіяни, навіть з філологічною освітою, не знають, що колись у російській мові був апостроф і щиро вважають, що літературну російську створив Пушкін.
ЗІ.
Глянь ще оце, я у себе познаходила:
http://izbornyk.org.ua/ohukr/ohu.htm
http://vassanta.livejournal.com/58100.html - про архаїчність
http://vassanta.livejournal.com/57782.html - багато цікавого в коментарях
*********************************************
H.С. Трубецкой
"К УКРАИHСКОЙ ПРОБЛЕМЕ"(1927)
...
Таким образом, старая великорусская, московская культура при Петре умерла; та культура, которая со времен Петра живет и развивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры. Это можно проследить по всем отраслям культуры. Возьмем, например, литературу... http://www.ukrstor.com/ukrstor/trubezkoj_kukrprobleme.html
*********************************************
(на додачу - про польську мову - http://pan-andriy.livejournal.com/108497.html)
Reply
Reply
Reply
Leave a comment