Нудю...
Добрий день, рагулі чи не дуже! Я життя, як справи? :)
Чогось останнім часом мені хочеться нудити про щось таке нудне і нікому не потрібне, і так як мені набридло тримати це в голові, то пишу його сюди, у один з багатьох збирачів суб'єктивного сміття на просторах електронного всесвіту порнографії (ну і ще всілякої незрозумілої інфи яка незрозуміло чого сюди потрапила).
--------------------------------------------------------------------------
Так от, цікаву штуку помітив. Як здається вже давно зрозуміла і улюблена річ може через деякий час, в світлі нових отриманих знань, з'явитись в новому сяйві, що аж здивовуєшся, як ти раніше цього не помічав і взагалі, що це справжній витвір мистецтва. Так у мене нещодавно сталось з альбомом Pink Floyd - Dark Side Of The Moon. Пояснювати чому саме буде довго і навіть для мене занадто занудно, але я просто заново закохався в цю роботу, вона унікальна... В голові крутиться фраза: "Театр пісні", яку я почув від пані svetilkin
--------------------------------------------------------------------------
На ту ж тему. Нещодавно знову прослухав останній студійний альбом неперевершеної петербурзької групи АукцЫон нід назвою "Девушки поют". Все частіше приходжу до висновку, що це найкраще, що я чув, видане за останні декілька років. Неперевершено насищене звучання, просто божевільні імпровізації і аранжерування, неповторна емоційність... А вірші Дмитра Озерського це щось взагалі не з цього світу... Таку музику не хочеться називати якось інакше, окрім як геніальною. Повага і низький поклін гурту АукцЫон і всім музикам, які допомагали їм з цією роботою. Чомусь дуже хочеться порадити послухати його пану mourner'у, в музичних смаках якого, мені здається, дуже не вистачає справжнього джаз-рок авангарду.
"Я сегодня вышел, ходил и падал, ходил и падал
Я лежал и плакал о том, что мне ничего не надо
Я бежал и думал о том, что плохо бежать по краю
Только то и радует то, что я ничего не знаю...
Только то и радует то, что я ничего не знаю...
Только то и радует то, что я ничего не знаю..."
--------------------------------------------------------------------------
Тільки но додивився такий зараз модний мультик аніму "Зошит Мерців"... Чи "Ацкій Записник"... Чи "Дез нота"... Коротче "Death Note" (не знаю як правильно перекласти). Те ще видовище скажу я вам. Хтось мені казав, що кінець не дуже, а от як на мене, так кінець просто чудовий. А в голові фраза: "Смерть завжди перемагає..." Бугога! Ха-ха-ха! ХА-ХА-ХА!!! ]:->
Чогось останнім часом мені хочеться нудити про щось таке нудне і нікому не потрібне, і так як мені набридло тримати це в голові, то пишу його сюди, у один з багатьох збирачів суб'єктивного сміття на просторах електронного всесвіту порнографії (ну і ще всілякої незрозумілої інфи яка незрозуміло чого сюди потрапила).
--------------------------------------------------------------------------
Так от, цікаву штуку помітив. Як здається вже давно зрозуміла і улюблена річ може через деякий час, в світлі нових отриманих знань, з'явитись в новому сяйві, що аж здивовуєшся, як ти раніше цього не помічав і взагалі, що це справжній витвір мистецтва. Так у мене нещодавно сталось з альбомом Pink Floyd - Dark Side Of The Moon. Пояснювати чому саме буде довго і навіть для мене занадто занудно, але я просто заново закохався в цю роботу, вона унікальна... В голові крутиться фраза: "Театр пісні", яку я почув від пані svetilkin
--------------------------------------------------------------------------
На ту ж тему. Нещодавно знову прослухав останній студійний альбом неперевершеної петербурзької групи АукцЫон нід назвою "Девушки поют". Все частіше приходжу до висновку, що це найкраще, що я чув, видане за останні декілька років. Неперевершено насищене звучання, просто божевільні імпровізації і аранжерування, неповторна емоційність... А вірші Дмитра Озерського це щось взагалі не з цього світу... Таку музику не хочеться називати якось інакше, окрім як геніальною. Повага і низький поклін гурту АукцЫон і всім музикам, які допомагали їм з цією роботою. Чомусь дуже хочеться порадити послухати його пану mourner'у, в музичних смаках якого, мені здається, дуже не вистачає справжнього джаз-рок авангарду.
"Я сегодня вышел, ходил и падал, ходил и падал
Я лежал и плакал о том, что мне ничего не надо
Я бежал и думал о том, что плохо бежать по краю
Только то и радует то, что я ничего не знаю...
Только то и радует то, что я ничего не знаю...
Только то и радует то, что я ничего не знаю..."
--------------------------------------------------------------------------
Тільки но додивився такий зараз модний мультик аніму "Зошит Мерців"... Чи "Ацкій Записник"... Чи "Дез нота"... Коротче "Death Note" (не знаю як правильно перекласти). Те ще видовище скажу я вам. Хтось мені казав, що кінець не дуже, а от як на мене, так кінець просто чудовий. А в голові фраза: "Смерть завжди перемагає..." Бугога! Ха-ха-ха! ХА-ХА-ХА!!! ]:->