Feb 26, 2007 10:34
Отак іноді як візьмешся за багато справ одночасно, і розуміеш, що буде важко... і не буде більше часу просто полежати і нічого не робити... і можливо навіть не буде часу зробити все, що треба (не згадуючи вже про те що хочеться)... І стає трохи сумно, і трохи моторошно...
Але це тільки перші думки, перші враження, примітивні ліниві інстинкти. Насправді приходить відчуття, що ти щось робиш, що ти живеш (до того ж саме так, як хочеш).
Все ж таки приємно відчувати себе завершеним, приємно, що, можливо, цей світ саме такий, яким і має бути...
Дякую всім, хто це прочитає... Приємно, що ви є...