колись вона була його світлом і кольором.
колись він був її тінню, дихав нею, молився на мобільний телефон.
її хотілося цитувати, її хотілося малювати, її ім'я хотілося писати на крилах літаків під час польоту.
тепер він спостерігає за її повільним вмиранням.
вона змучена своїми проблемами, її очі бігають десь повз нього й більше не стріляють іскрами.
(
Read more... )
Reply
Reply
"а вона, а вона сидітиме сумна"... (я її знаю), але тут більше підходять слова з іншої пісні: "любовь - яд"
Reply
кожен має якісь собі спогади, але не мусить бути ними одержимий.
Reply
Reply
Leave a comment