(no subject)

[idegen]

x: яку руку вам давати?
y: яку хочете.
x: ви так ніжно колете, що зовсім не боляче.
y: та всі так колять.
x: ну нє, ваша колєга то робить так, що навіть я мабуть ліпше вмію.
y: ви медик?
x: нє, але жінці якось мусив робити уколи, то й навчився.
y: жінці... а де ж ваша обручка?
x: я не маю.
y: як то не маєте?!
x: ну так. ми домовилися, що жінці обручку купимо за ту суму, яку коштують дві, а мені нє, бо я не люблю нічого носити на пальцях.
y: але ж так не чесно - по ній всі бачать, що вона одружена, а про вас думають, що ви не одружений...
x: хто не носить обручку, не обов'язково зраджує. і в мене така файна жінка, що пішла мені назустріч.
y: але ж на такого чоловіка жінки можуть покласти око...
x: обручку можна замінити чимось таким як совість - наприклад завжди при нагоді казати, що ти одружений. як от щойно в розмові з вами...
y: та ви не розумієте!.. навіть вже саме те, що якась жінка може щось грішне собі подумати щодо вас, - вже навіть те дуже погано...

(хоч остання фраза й не позбавлена юнацького максималізму, але мене вона якось зачепила)