Якось читав байку, нібо-то дефіцит туалетного паперу в Радянському союзі був викликаний свідомим обмеженням його розповсюдження, з метою не перенавантажувати застарілі каналізаційні системи.
Не знаю, наскільки відповідає це дійсності. Зате ми можемо прямо сьогодні спостерігати аналогічний процес. Як чиновники, у відповідь на передбачувану загрозу перенавантаження однієї невеликої сфери послуг (хоч і важливої для переважної більшості населення), створюють перешкоди людям у всіх сферах (включаючи цю саму), і не рахуються із завданими ними збитками.
Звісно, ця сфера - одна з найбільш зарегульованих у всьому світі, де без чиновників кроку не ступити. І, звісно, замість того, щоб вирішувати проблеми в своїй сфері, вони радісно перекладають їх на населення.
В ролі вишеньки на торті: за півроку з моменту, коли ситуація стала очевидною, у вищезгаданій сфері не зроблено майже нічого, щоб прийняти черговий піковий наплив клієнтів. Не закуплене обладнання, не облаштовані приміщення, не найнятий персонал. Причому наша країна тут не унікальна, це відбувається по всьому світі.
А тепер уявіть підприємця, який, очікуючи грандіозний наплив клієнтів через півроку, пальцем не поворухнув, щоб прийняти їх, за можливістю, всіх і з максимальним комфортом. А краще уявіть не одного такого підприємця, а цілу сферу, де вони всі такі.
Не складається картинка?
@DW