Про шахрайство

[ichthuss]

Маю відмітити одну популярну категорію міркувань, яку можна описати фразою «махлювати вигідно». Загальна схема приблизно така: береться категорія добровільного обміну в рамках об’єднання чи договору (торгівля, шлюб, взаємодопомога), і оголошується, що взаємовигода спирається на виконання всіма учасниками своїх обов’язків, але для кожного учасника

Comments

[noddeat]

1. Шахрайство не зводиться до «від виконання своїх обов’язків утриматись». В першу чергу шахрайство - це
а) виконання не тих обов’язків, що анонсувалися. Починаючи з неякісно виконаної роботи, коли замовник виявить це не відразу, а через багато років (наприклад, недотримання технології будівництва) і закінчуючи з банальною невідповідністю товару його опису (наприклад, автомобіль, шо їсть 8 літрі на 100, тоді як виробник обіцяв 5);
б) неінформування про ціну до виконання послуги (наприклад, таксист, шо в кінці поїздки наполягає, шо анонсована ціна була на один порядок вища, не підписувати ж письмовий контракт перед поїздкою). Починаючи з вказування цін без ПДВ (популярно у США) закінчуючи традиційним розводом лоукостів, коли початкова ціна польоту у 30 єврів у кінці перетворюється на 100.

2. Так, шахрайство вигідно, бо воно дозволяє запропонувати нижчу ціну за рахунок шахрайства з інформуванням про ціну та шахрайства з якістю. Ця нижча ціна надає конкурентну перевагу і змушує чесних виробників копіювати це шахрайство.

Уряд, звісно, не може зупинити шахрайство повністю (це призвело б до роздутого державного апарату з усіма наслідками), але він може його тримати в певних допустимих межах.

То саме стосується суспільства: воно або толерує шахрайство, не вважаючи вартим зусиль боротися з ним, або задіює уряд для боротьби з ним: в кожному конкретному випадку це індивідуально.

[ichthuss]

1. Це все різновиди (або різна міра) того самого "утриматись від своїх зобов'язань і добитись виконання чужих".

2. Порахуйте, скільки в Києві за рік відбувається актів шахрайства (можна включно з усіма злочинами, окрім victimless), а скільки актів вільного обміну. Різниця становить, без перебільшень, декілька порядків. Якби шахрування було вигідне, ми б мали зворотню пропорцію.

[noddeat]

2. Ну це нічого не означає. Можна ше згадати, шо Китай є першою економікою світу, і шо більшість товарів, які він виробляє, мають якість, абсолютно відповідну ціні.

Але це все не означає, шо там немає великої кількості шахраїв, які чудово себе почувають.

[ichthuss]

Не зрозумів. Шахрайство вигідніше, ніж чесний обмін, але при цьому люди масово вибирають друге? Чи в чому полягає заперечення?

[noddeat]

люди масово обирають те, шо дешевше (логічно). тобто, за відсутності контролю над шахраями, другі захоплюють більшу частину ринку.

ось приклад того, шо я маю на увазі:
http://puerrtto.livejournal.com/852844.html

Звичайно, хтось комусь здає квартири в цьому місті, тобто «чесний обмін перемагає», але чомусь люди в цьому місті будуть радше ночувати у знайомих, ніж шукати overpriced готель чи квартиру, де їх «чесно» кинуть.

З іншого боку, у Львові за такої самої ситуації з житлом проблем немає.

Це свідчить тільки про те, шо уряд повинен втручатися у вільний обмін, коли ситуація стала неприйнятною, але не повинен втручатися, коли все працює без нього.