"теорема грошової регресії" є частиною загальної поведінки суб'екта. Фактично, вона є наслідком самої діяльності. Будь-яка діяльність базується на моделюванні/пристосуванні до минулого.
З біткоїном ви помиляєтесь. "Товарність" біткоїну це "чиста інформація". Товарна ціна а) біткоїна б) золота - це ресурси, потрібні для а) розрахунку певного числа. б) видобування і переробки певної кількості руди.
ЗІ. найпростіше сучасне визначення грошей - захист від невизначеності. ЗЗІ. теперішнього - не існує. Це гарна абстракція, подібна до "нуля".
Я кажу не про вартість отримання, а про вартість застосування. Звісно, для утворення біткоїнів потрібні були ресурси від самого початку. Але для того, щоб їх витрачати, а тим більше для того, щоб платити за біткоїн іншою валютою, потрібно розраховувати, що в майбутньому він буде мати ненульову цінність, причому це треба робити ще в той момент, коли його цінність нульова - не існує його практичного застосування, окрім як для обміну, а для обміну його цінність теж неочевидна, оскільки для того, щоб використовуватись для обміну, він повинен мати хоча б якусь ненульову цінність, а на той момент практики обміну, що підтверждувала б те, що йому приписує ненульову цінність хоча б деяке коло людей, не існувало.
яку цінність має золотий самородок для тумбоюмбійця? Тільки думка про можливість його обміну на щось потрібне.
Ненульова цінність уявно приписується чомусь тим, хто це знайшов. А потім це тільки його можливості обміняти знайдене на щось потрібне.
Це повністю відповідає сутності грошей. Банальний приклад про пустелю й гроші. Саме можливість обміняти "гроші" на щось більш цінне. Вам не допоможуть мільярди в пустелі, якщо поруч не буде когось із пляшкою води. Це ваша вчорашня уява вам казала, що сьогодні поруч з вами обов'язково буде стояти кіоск з водою.
вартість застосування, це абсолютно завжди - _ймовірність_ обміняти його на щось корисне. Й чим ближча ця ймовірність до 1, тим ціннішим буде це щось. Абсолютно кожний об'ект у Всесвіті має _ненульову_ ймовірність обміняти його на щось інше.
>Абсолютно кожний об'ект у Всесвіті має _ненульову_ >ймовірність обміняти його на щось інше, тобто ненульову цінність.
Неправда. Для цього об’єкт повинен бути 1) доступним, 2) корисним, 3) рідким (не загальнодоступним). Останні два пункта, звісно, суб’єктивні, але людей скінченна кількість, тому про всі предмети це заявляти не можна. Приміром, повітря не вимінюється, оскільки доступне без обмежень. Астероїди не продаються, оскільки недоступні. Маса земних порід не йдуть у вжиток, бо тупо нікому не потрібні.
Біткоїн же конструктивно не придатний ні до чого іншого, крім як бути засобом обміну, тобто товарної цінності не має.
Щодо золота: воно 1) до фіга рідко трапляється, 2) гарно оброблюється, 3) не псується, 4) красиве, 5) може захищати від корозії інші матеріали. Це я перераховую тільки ті його характеристики, які відомі людям тисячоліттями. Без усякого непрямого обміну ці характеристики давали золоту дуже і дуже ненульову товарну цінність.
2) ви не чули про продаж чистого повітря у Китаї в баночках, схожих на пивні?
3) маса земних порід не йде у вжиток? На якій глибині під вашою ділянкою можна забирати породу? (пісок, глину, тощо)
4) я вже написав, що є люди для яких є цінністю числа. Самі по собі. Якщо для вас числа не цінні, це не означає, що вони не існує інших.
5) мідь має значно більше гарних характеристик. А залізо поготів. Чи платина?
яка різниця, які ще функції може виконувати річ, якщо зараз для вас її найважливішою цінністю є те, що ви можете на неї стати і, завдяки цьому, дістати іншу?
гроші - це _ваша_ особиста думка про певну річ, як таку, що ви зможете обміняти її на щось більш корисне у майбутньому. Без людей (тобто тих з ким ви можете обмінятись) і без невизначеності майбутнього (тобто в пустелі вам потрібна вода, а не гроші) гроші не мають жодного сенсу. Які б додаткові властивості ця річ не мала, всі ці властивості не мають жодного стосунку до грошей.
числа, самі по собі, мають ненульйову товарну цінність.
Ви можете назвати тезу, з якою ви сперечаєтесь? А то мені часом здається, що ви доводите мені рівно те, що я вже написав.
По пунктам:
1) Ділянки на місяці й не продаються. Продаються фількині грамоти для понтів. Понти завжди продавались і будуть продаватись.
2) Давайте ви не будете сперечатись з уявним співрозмовником. Я казав про повітря, доступне в надлишку. Повітря, що перевищує по якимось характеристикам вільно доступне атмосферне, звісно, може торгуватись.
3) А з чого ви взяли, що я до тих порід включаю породи під моєю ділянкою?
4) Припустимо, що так воно і є. Але числа самі по собі неможливо обміняти.
5) Це доводить, що у міді і у заліза теж є товарна цінність. З чим ви сперечаєтесь?
==В будь-якому разі біткоїн - цікавий феномен, який показує, що люди можуть присвоювати засобу обміну ненульову спекулятивну (тобто прогнозовану на майбутнє) вартість навіть при нульовій його вартості (у розумінні корисності) на даний момент, причому базується ця спекуляція виключно на факті наявності таких самих інших спекулянтів.==
Я стверджую: - біткоін має НЕнульйову цінність сам по собі (як певний набір чисел). А заразом і більш загальне твердження "все у цьому світі має ненульйову цінність".
а в останніх пунктах, так сталось, ми ще прийшли до того, що ви стали мене переконувати в тому, що для того, щоб бути цінною в сенсі грошей, річ має мати, крім уяви про неї, як такої, що її можна на щось обміняти, ще купу додаткових властивостей (доступним, корисним та рідкіним), що також є невірним, хоч і загальноприйнятим.
1) понти 2) краса (продаються біткоїни, у вигляді монеток) 3) блокчейн - це гарний генератор справжніх випадкових чисел, хоч і трохи повільний (генерація випадкових чисел є значною проблемою в певних колах)
----------
історичні відомості - співпадіння, казуація. Крім золота є ще мушлі, моаі, худоба, вівці, дорогоцінне каміння, срібло, мідь, цигарки, горілка та купа іншого. Будь яка річ, яку суб'ект зберігає задля майбутнього обміну на щось більш корисне є грошима. А через те, що усе в цьому світі може бути використано з певною ціллю, було зроблено невірний казуальний висновок про зв'язок можливості використання речей у якості грошей, із товарною цінністю цих речей.
1) А перед ким можна понтуватись біткоїнами нульової ціни? 2) Ніякої краси, якої не можна отримати простіше, тут немає. QR-код з випадковим числом виглядає абсолютно однаково незалежно від того, записана чи ні на це число якась сума в блокчейні. 3) Технологія справді може бути корисною (причому більшою мірою як, наприклад, таймстамп-сервер), але моє питання стосувалось безпосередньо володіння біткоїнами, тобто наявність в блокчейні запису з твоїм відкритим ключем і певною сумою.
Все перераховане має товарну цінність, і починало як товар, обмінювалось в рамках бартеру задля безпосередньої користі, а не для подальшого обміну. (Втім, я не знаю, що таке "моаі"). Біткоїн - ні.
не судіть по собі. Якщо вам здається, що якась річ має нульову цінність, то це тільки ваша _особиста_ думка. Ви можете наперед собі закарбувати, що така думка - _завжди_ помилка.
----
Будь яка річ, яку суб'ект зберігає задля майбутнього обміну на щось більш корисне є грошима. Абсолютно все, що виступає, виступало, чи буде виступати колись грошима має _тільки одну_ спільну рису - зберігач має надію, що зможе обміняти цю річ. Все інше - казуація, співпадіння.
не зрозуміло, чому ше досі не згадали, шо золото використовується для захисту контактів від корозії? Оскільки електроніки стає все більше і більше, цінність золота як корисного ресурсу тільки зростає, так само, як на купу інших рідких металів, які в прикрасах не використовуються (але є не менш дорогими через рідкість).
зрозуміло, шо і біткоїни, ну суто теоретично, можуть отримати схоже застосування, про яке ми зараз не можемо уявити, тоді вони будуть мати цінність як золото для контактів. але зараз такої цінності нема, навіщо це заперечувати?
З біткоїном ви помиляєтесь. "Товарність" біткоїну це "чиста інформація". Товарна ціна
а) біткоїна
б) золота
- це ресурси, потрібні для
а) розрахунку певного числа.
б) видобування і переробки певної кількості руди.
ЗІ. найпростіше сучасне визначення грошей - захист від невизначеності.
ЗЗІ. теперішнього - не існує. Це гарна абстракція, подібна до "нуля".
Reply
Reply
Ненульова цінність уявно приписується чомусь тим, хто це знайшов. А потім це тільки його можливості обміняти знайдене на щось потрібне.
Це повністю відповідає сутності грошей. Банальний приклад про пустелю й гроші. Саме можливість обміняти "гроші" на щось більш цінне. Вам не допоможуть мільярди в пустелі, якщо поруч не буде когось із пляшкою води. Це ваша вчорашня уява вам казала, що сьогодні поруч з вами обов'язково буде стояти кіоск з водою.
вартість застосування, це абсолютно завжди - _ймовірність_ обміняти його на щось корисне. Й чим ближча ця ймовірність до 1, тим ціннішим буде це щось. Абсолютно кожний об'ект у Всесвіті має _ненульову_ ймовірність обміняти його на щось інше.
Reply
Це неправда. Золото - як мінімум 1) красиве, 2) має гарні антикорозійні властивості.
Решту вашого коментаря я зовсім не зрозумів. Тобто зрозумів, що ви хочете обґрунтувати якесь твердження, а яке - неочевидно.
Reply
Існує багато людей, для яких розрахунок числа за певним правилом є найкрасивішим явищем.
я ось про це.
==ненульову цінність хоча б деяке коло людей, не існувало==
твердження таке.
Абсолютно кожний об'ект у Всесвіті має _ненульову_ ймовірність обміняти його на щось інше, тобто ненульову цінність.
Reply
>ймовірність обміняти його на щось інше, тобто ненульову цінність.
Неправда. Для цього об’єкт повинен бути 1) доступним, 2) корисним, 3) рідким (не загальнодоступним). Останні два пункта, звісно, суб’єктивні, але людей скінченна кількість, тому про всі предмети це заявляти не можна. Приміром, повітря не вимінюється, оскільки доступне без обмежень. Астероїди не продаються, оскільки недоступні. Маса земних порід не йдуть у вжиток, бо тупо нікому не потрібні.
Біткоїн же конструктивно не придатний ні до чого іншого, крім як бути засобом обміну, тобто товарної цінності не має.
Щодо золота: воно 1) до фіга рідко трапляється, 2) гарно оброблюється, 3) не псується, 4) красиве, 5) може захищати від корозії інші матеріали. Це я перераховую тільки ті його характеристики, які відомі людям тисячоліттями. Без усякого непрямого обміну ці характеристики давали золоту дуже і дуже ненульову товарну цінність.
Reply
2) ви не чули про продаж чистого повітря у Китаї в баночках, схожих на пивні?
3) маса земних порід не йде у вжиток? На якій глибині під вашою ділянкою можна забирати породу? (пісок, глину, тощо)
4) я вже написав, що є люди для яких є цінністю числа. Самі по собі. Якщо для вас числа не цінні, це не означає, що вони не існує інших.
5) мідь має значно більше гарних характеристик. А залізо поготів. Чи платина?
яка різниця, які ще функції може виконувати річ, якщо зараз для вас її найважливішою цінністю є те, що ви можете на неї стати і, завдяки цьому, дістати іншу?
гроші - це _ваша_ особиста думка про певну річ, як таку, що ви зможете обміняти її на щось більш корисне у майбутньому. Без людей (тобто тих з ким ви можете обмінятись) і без невизначеності майбутнього (тобто в пустелі вам потрібна вода, а не гроші) гроші не мають жодного сенсу. Які б додаткові властивості ця річ не мала, всі ці властивості не мають жодного стосунку до грошей.
числа, самі по собі, мають ненульйову товарну цінність.
Reply
По пунктам:
1) Ділянки на місяці й не продаються. Продаються фількині грамоти для понтів. Понти завжди продавались і будуть продаватись.
2) Давайте ви не будете сперечатись з уявним співрозмовником. Я казав про повітря, доступне в надлишку. Повітря, що перевищує по якимось характеристикам вільно доступне атмосферне, звісно, може торгуватись.
3) А з чого ви взяли, що я до тих порід включаю породи під моєю ділянкою?
4) Припустимо, що так воно і є. Але числа самі по собі неможливо обміняти.
5) Це доводить, що у міді і у заліза теж є товарна цінність. З чим ви сперечаєтесь?
Reply
Я стверджую: - біткоін має НЕнульйову цінність сам по собі (як певний набір чисел). А заразом і більш загальне твердження "все у цьому світі має ненульйову цінність".
а в останніх пунктах, так сталось, ми ще прийшли до того, що ви стали мене переконувати в тому, що для того, щоб бути цінною в сенсі грошей, річ має мати, крім уяви про неї, як такої, що її можна на щось обміняти, ще купу додаткових властивостей (доступним, корисним та рідкіним), що також є невірним, хоч і загальноприйнятим.
Reply
Reply
2) краса (продаються біткоїни, у вигляді монеток)
3) блокчейн - це гарний генератор справжніх випадкових чисел, хоч і трохи повільний (генерація випадкових чисел є значною проблемою в певних колах)
----------
історичні відомості - співпадіння, казуація. Крім золота є ще мушлі, моаі, худоба, вівці, дорогоцінне каміння, срібло, мідь, цигарки, горілка та купа іншого. Будь яка річ, яку суб'ект зберігає задля майбутнього обміну на щось більш корисне є грошима. А через те, що усе в цьому світі може бути використано з певною ціллю, було зроблено невірний казуальний висновок про зв'язок можливості використання речей у якості грошей, із товарною цінністю цих речей.
Reply
2) Ніякої краси, якої не можна отримати простіше, тут немає. QR-код з випадковим числом виглядає абсолютно однаково незалежно від того, записана чи ні на це число якась сума в блокчейні.
3) Технологія справді може бути корисною (причому більшою мірою як, наприклад, таймстамп-сервер), але моє питання стосувалось безпосередньо володіння біткоїнами, тобто наявність в блокчейні запису з твоїм відкритим ключем і певною сумою.
--
>мушлі, моаі, худоба, вівці, дорогоцінне каміння, срібло, мідь,
>цигарки, горілка та купа іншого.
Все перераховане має товарну цінність, і починало як товар, обмінювалось в рамках бартеру задля безпосередньої користі, а не для подальшого обміну. (Втім, я не знаю, що таке "моаі"). Біткоїн - ні.
Reply
2) https://www.google.com/search?q=bitcoin+coin&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=Oqz6VOqzMYmuUeLBgFg&ved=0CCUQsAQ&biw=1920&bih=903 це немає ніякого стосоунку до КР-коду.
3) біткоінів, самих по собі, не існує. Є тільки блокчейн. І блокчейн є первинним. І купувати біткоіни стали значно пізніше появи блокчейну.
не судіть по собі. Якщо вам здається, що якась річ має нульову цінність, то це тільки ваша _особиста_ думка. Ви можете наперед собі закарбувати, що така думка - _завжди_ помилка.
----
Будь яка річ, яку суб'ект зберігає задля майбутнього обміну на щось більш корисне є грошима. Абсолютно все, що виступає, виступало, чи буде виступати колись грошима має _тільки одну_ спільну рису - зберігач має надію, що зможе обміняти цю річ. Все інше - казуація, співпадіння.
Reply
Reply
Reply
>Так само як прикраси із золота.
не зрозуміло, чому ше досі не згадали, шо золото використовується для захисту контактів від корозії? Оскільки електроніки стає все більше і більше, цінність золота як корисного ресурсу тільки зростає, так само, як на купу інших рідких металів, які в прикрасах не використовуються (але є не менш дорогими через рідкість).
зрозуміло, шо і біткоїни, ну суто теоретично, можуть отримати схоже застосування, про яке ми зараз не можемо уявити, тоді вони будуть мати цінність як золото для контактів. але зараз такої цінності нема, навіщо це заперечувати?
Reply
Leave a comment