Про види праці

[ichthuss]

Армянское радио спросили:

— Сколько зарабатывет советский инженер?

— А у вас негров линчуют! — ответило армянское радио

Інколи натикаюсь на суперечки, в яких порівнюються фізина та розумова праця. Зазвичай причиною суперечок є оцінка співвідношення між складностями цих видів робіт і, відповідно, їх справедливою оплатою. Як правило, ті, хто захищають високу оплату розумової праці, апелюють до її ефективності, корисності для суспільства і до того, що не кожен до неї здатний. Ті ж, хто стверджує, що розумова праця переоцінена, а праця фізична, навпаки, недооцінена, посилаються, по-перше, на те, що не завжди розумова праця є суспільно корисною (скажімо, стимулювання продажів вигідне власникам виробництва, але часто не вигідне найманим робітникам і покупцям), по-друге, на те, що у будь-якому разі папірці в офісі перекладати простіше, ніж працювати у гарячому цеху.

Не торкаючись питання суспільної корисності, хочу поговорити про складність. Насамперед, зауважу, що складність — поняття суб’єктивне. Для людей мого кола спілкування інтелектуальні задачі є цікавими, а фізична робота — нудною і одноманітною. У той же час є люди, для яких навіть заняття у школі є вже надмірним напруженням голови, і фізична робота для них значно прийнятніша (як би дивно це для нас не звучало). Тому у оцінюванні праці не можна керуватися чиїмись особистими відчуттями. Якщо стоїть задача зробити об’єктивну оцінку складності праці, то треба скористатися якоюсь об’єктивною величиною. Пропоную своїм читачам вправу — придумати таку величину і обґрунтувати її адекватність складності роботи.

В Інтернеті публіка у більшості своїй складена людьми розумових професій. Тому можна сказати, що інтернетівські борці за вищу оплату робітничих професій роблять помилку, зворотну до снобізму — звеличують ті види діяльності, з якими у них не склалося. Скільки у цьому спільного зі справедливістю — хай кожен робить висновки самостійно. Однак у такого благородства є своє підводне каміння.

Крім прямої — економічної (збалансувати оплату, складність роботи та її потрібність суспільству) — функції розмір оплати виконує і другу — інформаційну: несе в собі повідомлення про важливість, цінність, престижність деякої роботи. Якщо в державі, наприклад, інженери отримують зарплату меншу, ніж середня по країні, то і відношення до цих розумників буде відповідне («замість того, щоб піти на завод, як нормальна людина, він п’ять років мучився зі своїми підручниками і тепер ще і отримує менше, от придурок!»). Аналогічно, якщо суспільство не платить нормально вчителям, то в суспільстві буде поширене сприйняття, що ті, хто пішов у педагогічний вуз, просто не зміг знайти, чим нормальним зайнятися. А суспільство, яке вважає технічну або, тим більше, гуманітарну інтелігенцію ледарями — відверто нездорове. Людина бо стала людиною тоді, коли витесала колесо і намалювала на стіні печери першу картину. Не повернутися би нам з таким благородством у печери.