"Швейцарський" динар, або гроші - це те, в що вірять
В 1991 році після війни в Затоці територія Іракського Курдистану була відрізана від власне Іраку демаркаційною лінією, і що більш важливо, англоамериканською військовою авіацією. Фактично Іракський Курдистан став незалежним.
Практично всі зв'язки з Іраком, як політичні, так і економічні, були втрачені. Досить швидко територія отримує свої органи управління, поліцію та армію. Але грошей, окрім іракських динарів, у курдів не було.
Замість того, щоб замовити друк власних банкнот закордоном чи спробувати друкувати самотужки, курди весь період з 1991 по 2003 використовували старі іракські купюри. В цей же період в Іраку була проведена грошова реформа, і старі купюри, випущені до 1991 року, перестали використовуватися. Тобто курди фактично використовували неіснуючі гроші.
Причому непогано так використовували, відкривалися нові ферми, магазинчики, кафешки. В той же час у Іраку, підконтрольному Хусейну, їжу видавали по продовольчих картках.
Курдську валюту не можна було назвати ні власне курдською (на банкнотах не було жолдного слова курдською), ні іракською (Ірак вивів такі банкноти з обігу). Їх стали спочатку жартома, а потім всерйоз звати "швейцарськими динарами", за місцем, де їх нібито було надруковано (насправді швейцарськими були лише матриці, друк було виконано у Великобританії).
Швейцарські динари, на відміну від іракських, були конвертованими, тобто, у місцевих бариг можна було вільно обміняти динари на долари, фунти, ліри. І навіть на іракські динари. Причому якщо спочатку курс був 1 : 1, то в липні 2003 за один швейцарський динар брали більше 300 іракських.
"Несправжні" гроші більше 10 років цілком виконували свою функцію, як засобу обігу, платежу і міри вартості. Тож що таке взагалі гроші? Гроші - це те, що люди вважають грошима. І ніяк інакше.
Андрій Петренко
Практично всі зв'язки з Іраком, як політичні, так і економічні, були втрачені. Досить швидко територія отримує свої органи управління, поліцію та армію. Але грошей, окрім іракських динарів, у курдів не було.
Замість того, щоб замовити друк власних банкнот закордоном чи спробувати друкувати самотужки, курди весь період з 1991 по 2003 використовували старі іракські купюри. В цей же період в Іраку була проведена грошова реформа, і старі купюри, випущені до 1991 року, перестали використовуватися. Тобто курди фактично використовували неіснуючі гроші.
Причому непогано так використовували, відкривалися нові ферми, магазинчики, кафешки. В той же час у Іраку, підконтрольному Хусейну, їжу видавали по продовольчих картках.
Курдську валюту не можна було назвати ні власне курдською (на банкнотах не було жолдного слова курдською), ні іракською (Ірак вивів такі банкноти з обігу). Їх стали спочатку жартома, а потім всерйоз звати "швейцарськими динарами", за місцем, де їх нібито було надруковано (насправді швейцарськими були лише матриці, друк було виконано у Великобританії).
Швейцарські динари, на відміну від іракських, були конвертованими, тобто, у місцевих бариг можна було вільно обміняти динари на долари, фунти, ліри. І навіть на іракські динари. Причому якщо спочатку курс був 1 : 1, то в липні 2003 за один швейцарський динар брали більше 300 іракських.
"Несправжні" гроші більше 10 років цілком виконували свою функцію, як засобу обігу, платежу і міри вартості. Тож що таке взагалі гроші? Гроші - це те, що люди вважають грошима. І ніяк інакше.
Андрій Петренко