Ваня, иди ты нахуй, Ваня! Ваня 90-го года рождения. Что ты можешь говорить по поводу языка, мальчик? Мы в быту говорим на русском, потому что в детстве нас к этому принудили. Мол, говорить на украинском - селюки, хочешь быть в мейнстриме -разговариваешь на русском. Внедрялось принудительно. Помню хмурого дядьку из КГБ, который это контролировал по нашим местечковым школам (заплаканная классная руководительница тихонько рассказывала после их совещаний). В КПИ, в котором учился уже после Советской Армии, все было на русском. == Это неправильно. =========== Відверто сподіваюся, що на моєму поколінні це закінчиться. Хоча, коли за мовне питання починають пиздіти 30-ти річні дітлахи - починаються сумніви. Що ти, блядь, зробив в своєму короткому житті, хлопчик? Якщо твої батьки в побуті розмовляють російською - то це наша проблема, нашого покоління. Ми помремо - ти залишишся. Спілкуйся українською і забудь про російську. Московітське нарєчіє - мова ворога. Ворога, який хоче тебе вбити.
//В КПИ, в котором учился уже после Советской Армии, все было на русском. Странно. В Киевском университете, физ-фак, 75-80гг, примерно четверть/треть предметов преподы читали на украинском (почти всю"гуманитарку" типа Истории КПСС, высшую математику, нелинейную алгебру, несколько спецкурсов...) В общем - по желанию преподавателя. Студенты на семинарах/экзаменах отвечали на русском/украинском тоже по желанию
та ладно )) на физфаке универа как-раз все читалось на русском. Особенно, матанализ. Чуть позже учился, в 90-х. А брат на физфаке. Как раз в 85-.. Так шо нинада нам тут рассказывать байки )) Историю КПСС, может быть, и сдавали по учебнику на украинском, но не более.
На фізфаку здається якось так, але от на мехматі наприкінці 80-х, початку 90-х десь відсотків 40 було українською. Але за спогадами старших товаришів перед цим було гірше. Здається там були великі коливання в цьому питанні, і років за 10-15 картина могла мінятися суттєво.
Ваня 90-го года рождения.
Что ты можешь говорить по поводу языка, мальчик?
Мы в быту говорим на русском, потому что в детстве нас к этому принудили.
Мол, говорить на украинском - селюки, хочешь быть в мейнстриме -разговариваешь на русском.
Внедрялось принудительно.
Помню хмурого дядьку из КГБ, который это контролировал по нашим местечковым школам (заплаканная классная руководительница тихонько рассказывала после их совещаний).
В КПИ, в котором учился уже после Советской Армии, все было на русском.
==
Это неправильно.
===========
Відверто сподіваюся, що на моєму поколінні це закінчиться.
Хоча, коли за мовне питання починають пиздіти 30-ти річні дітлахи - починаються сумніви.
Що ти, блядь, зробив в своєму короткому житті, хлопчик?
Якщо твої батьки в побуті розмовляють російською - то це наша проблема, нашого покоління.
Ми помремо - ти залишишся.
Спілкуйся українською і забудь про російську.
Московітське нарєчіє - мова ворога.
Ворога, який хоче тебе вбити.
Reply
Странно.
В Киевском университете, физ-фак, 75-80гг, примерно четверть/треть предметов преподы читали на украинском (почти всю"гуманитарку" типа Истории КПСС, высшую математику, нелинейную алгебру, несколько спецкурсов...) В общем - по желанию преподавателя. Студенты на семинарах/экзаменах отвечали на русском/украинском тоже по желанию
Reply
Так шо нинада нам тут рассказывать байки ))
Историю КПСС, может быть, и сдавали по учебнику на украинском, но не более.
Reply
Здається там були великі коливання в цьому питанні, і років за 10-15 картина могла мінятися суттєво.
Reply
А турецька? Набігали, в полон угоняли. Ганьба? Не будемо військові БПЛА купляти?
А щодо польської - то ще Кобзар заповідав:
Та, як ми, з ножами,
З ножами святими,
Та з батьком Максимом
Сю ніч погуляєм,
Ляхів погойдаєм..
...А тоді, біля Бабиного Яру, дідусь-екскурсовод відповів - якби ми тоді німецької не знали, як би наші розвідники військові таємниці видобували?
Reply
( ... )
Reply
Reply
Reply
Reply
Рецепт - додати до української болгарську та тюрську, змісити, але не бовтати.
Reply
Leave a comment