Блядські (у буквальному сенсі) радянські "лікарі" (неодмінно у лапках!) ніколи не йшли супроти Міноборони. Навпаки, ті "лікарі" були сервільними служаками вояків, які в СРСР завше жили за принципом "Бабьі єщє нарожают!". Так от, коли наприкінці першої половини 80х трапилася чергова "демографічна яма", й "баби не нарожали" достатньої кількості гарматного м'яса, а ще й авантюра у Афгані, то "лікарі" саме послали на смерть (або каліцтво) тисячі радянських юнаків.
Особисто у мене при передачі в військкомат зі звичайної поліклініки зникла чи не половина аркушів з "Історії хвороби". Я пам'ятав якої товщини вона була,- аж раптом схудла вдвічі. Звісно, згадка про мою хронічну хворобу зникла. На обслідуванні від військкомату - диво!- нічого не знайшли. Згодом я дізнався через знайомих, що "лікарям" зателефонували вояки, й "лікарі" сказали "Йєсть!" та підробили результати аналізів та огляду.
У військовому госпіталі у гастроентерології, куди я потрапив дуже хутко, мені трапився такий саме "молодий боєць" з Свєрдловська. В нього був хронічний панкреатит, й так само згадки про хворобу раптово щезли. "Годєн!" У шпиталі він важив 45 кг, а на зріс був явно вищий за мене, а в мені метр 82 см. Треба сказати, що військові лікарі (ось тут без лапок!) були обурені діями своїх "колєг" с "гражданки". А може просто трусилися, аби на них не записали смерть солдатів. Тому всі зниклі діагнози чарівним чином повернулися!
А чи треба казати, що оту паскудну країну, яка намагалася мене вбити, я не те, що не бажав захищати,- при першій нагоді я робив все, аби "імперія зла" пощезла - здохла у страшних корчах. Активно - починаючи з виборім на Перший з'їзд Рад у 1989му, в тому числі й завдяки мені обидва ректори, що балотувалися, з тріском провалилися. Ну, далі було зрозуміло.
Тому, коли нащадки колишніх вєртухаїв та партхозактиву, всі ті синки радянської номєнклатури верещать та волають за "такую страну", я у думках бажаю їм важити 45 кг при зрості 1м82см й при цьому бути воїном "нєпобєдімой і лєгєндарной" на стройовій службі.
Я був паралізований в дитинстві, але служив в армії. Лікарі визнали мене здоровим, а, коли я пішов служити в армію, то моя медична книжка зникла. І я більше не можу довести, чим я хворів. Зараз багато проблем зі здоров'ям і я кажу лікарям, що це пов'язано з паралічом в дитинстві. Але вони не вірять, що я був рослиною, бо немає ніяких записів. Служив я в 1999-2000-х роках.
просто нужно было закосить , яшик коньяка для товарисча майора решал все либо косить на дурку ,тоже был вариант . Или дюже хотелось отдавать Родине свяшенный должок ?
Особисто у мене при передачі в військкомат зі звичайної поліклініки зникла чи не половина аркушів з "Історії хвороби". Я пам'ятав якої товщини вона була,- аж раптом схудла вдвічі. Звісно, згадка про мою хронічну хворобу зникла. На обслідуванні від військкомату - диво!- нічого не знайшли. Згодом я дізнався через знайомих, що "лікарям" зателефонували вояки, й "лікарі" сказали "Йєсть!" та підробили результати аналізів та огляду.
У військовому госпіталі у гастроентерології, куди я потрапив дуже хутко, мені трапився такий саме "молодий боєць" з Свєрдловська. В нього був хронічний панкреатит, й так само згадки про хворобу раптово щезли. "Годєн!" У шпиталі він важив 45 кг, а на зріс був явно вищий за мене, а в мені метр 82 см. Треба сказати, що військові лікарі (ось тут без лапок!) були обурені діями своїх "колєг" с "гражданки". А може просто трусилися, аби на них не записали смерть солдатів. Тому всі зниклі діагнози чарівним чином повернулися!
А чи треба казати, що оту паскудну країну, яка намагалася мене вбити, я не те, що не бажав захищати,- при першій нагоді я робив все, аби "імперія зла" пощезла - здохла у страшних корчах. Активно - починаючи з виборім на Перший з'їзд Рад у 1989му, в тому числі й завдяки мені обидва ректори, що балотувалися, з тріском провалилися. Ну, далі було зрозуміло.
Тому, коли нащадки колишніх вєртухаїв та партхозактиву, всі ті синки радянської номєнклатури верещать та волають за "такую страну", я у думках бажаю їм важити 45 кг при зрості 1м82см й при цьому бути воїном "нєпобєдімой і лєгєндарной" на стройовій службі.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment