Пролетая над гнездом Медведчука
Медведчук знову запускає цілоденний телемарафон про Сороса і, гарантую, це знову буде нікчемна посередність за все золото світу. І от я згадав круту історію про те, як бездарно росіяни витрачають гроші на пропаганду.
Коротше кажучи, слухайте.
У серпні композитор Бистряков (автор пісні «Куда уехал цирк»), блогер Коцаба (встиг посидіти за держзраду) та кілька ноунеймів записали кліп-звернення до Зеленського.
(Чому я таке дивлюся, запитаєте? Ну, в кожній роботі є свої мінуси і мене вони такі)
Пісня бездарна: щось про заборону російської мови, убитих дітей Донбасу, тарифи і бандитів з Євромайдану. З римами на рівні «Дєньжонок-душонок». Що, мовляв, ми пішли на вибори, скинули баригу, а ти, Зеленський, нас зрадив. Ну шо же ти, Зєленскій, ігрушку новую нашол.
Але найцікавіше - інше.
Дія кліпу відбувається в напівзруйнованій будівлі, яка символізує чи то стан Донбасу, чи то умови, до яких Зеленський довів російськомовних українців. Відеоряд - співаки у різних позах страждають в камеру на фоні цих стін. Один зі співаків, до речі, родом з Козятинського району, що особливо прикметно для мене як консула Козятина у Києві.
І от, коли глядач вже мав би перейнятися емпатією до цих мучеників і страстотерпців, коли слухач мав би возгоріти яко неспалимий кущ у ненависті до гнид при владі, на фінальній коді камера з дрону нам дає загальний план зруйнованої будівлі, в якій стоять усі ці страждальці разом. І ми бачимо, що це за будівля.
Давайте як в Задорнова: ну що, ви готові? Набрали повітря? Готові?
Виявляється, весь час вони були в недобудованому корпусі Психлікарні ім. Павлова.
Ще раз.
Нам 5 хвилин транслюють людей, які співають про утиски російськомовних і злочини бандерівців, а потім показують, що всі вони були у психлікарні.
Я давно намагаюся це осягнути. Хтось запропонував цю ідею. Хтось її затвердив і дав на це гроші. Півтора десятка чоловік знімали і знімалися. Ще півдесятка правили відео. І нікому на жодному з етапів не прийшло в голову, що щось не так. Що людина з Києва може побачити у цьому відео лише те, що Бистряков, Коцаба і навіть співак родом з Козятинського району - це пацієнти психлікарні, а їх меседжі - марення хворих.
Коли я дивлюся на такі відео, коли вмикаю телемарафони Медведчука, мені неприємно і приємно водночас. Неприємно, бо розумію, що люди, які ведуть з нами війну, володіють на порядки більшими ресурсами, ніж ми. Приємно, що ці люди часто настільки бездарні та нікчемні, що різниця в ресурсах подекуди нівелюється. І це допомагає війну не програти.
На тому й стоїмо.
Хіба оцей співак родом з Козятинського району мене хвилює… Сподіваюся, це була його ідея - про психлікарню. Сподіваюся, він намагається розвалити їх зсередини. Успіхів йому.
Sashko Kulchytsky
Коротше кажучи, слухайте.
У серпні композитор Бистряков (автор пісні «Куда уехал цирк»), блогер Коцаба (встиг посидіти за держзраду) та кілька ноунеймів записали кліп-звернення до Зеленського.
(Чому я таке дивлюся, запитаєте? Ну, в кожній роботі є свої мінуси і мене вони такі)
Пісня бездарна: щось про заборону російської мови, убитих дітей Донбасу, тарифи і бандитів з Євромайдану. З римами на рівні «Дєньжонок-душонок». Що, мовляв, ми пішли на вибори, скинули баригу, а ти, Зеленський, нас зрадив. Ну шо же ти, Зєленскій, ігрушку новую нашол.
Але найцікавіше - інше.
Дія кліпу відбувається в напівзруйнованій будівлі, яка символізує чи то стан Донбасу, чи то умови, до яких Зеленський довів російськомовних українців. Відеоряд - співаки у різних позах страждають в камеру на фоні цих стін. Один зі співаків, до речі, родом з Козятинського району, що особливо прикметно для мене як консула Козятина у Києві.
І от, коли глядач вже мав би перейнятися емпатією до цих мучеників і страстотерпців, коли слухач мав би возгоріти яко неспалимий кущ у ненависті до гнид при владі, на фінальній коді камера з дрону нам дає загальний план зруйнованої будівлі, в якій стоять усі ці страждальці разом. І ми бачимо, що це за будівля.
Давайте як в Задорнова: ну що, ви готові? Набрали повітря? Готові?
Виявляється, весь час вони були в недобудованому корпусі Психлікарні ім. Павлова.
Ще раз.
Нам 5 хвилин транслюють людей, які співають про утиски російськомовних і злочини бандерівців, а потім показують, що всі вони були у психлікарні.
Я давно намагаюся це осягнути. Хтось запропонував цю ідею. Хтось її затвердив і дав на це гроші. Півтора десятка чоловік знімали і знімалися. Ще півдесятка правили відео. І нікому на жодному з етапів не прийшло в голову, що щось не так. Що людина з Києва може побачити у цьому відео лише те, що Бистряков, Коцаба і навіть співак родом з Козятинського району - це пацієнти психлікарні, а їх меседжі - марення хворих.
Коли я дивлюся на такі відео, коли вмикаю телемарафони Медведчука, мені неприємно і приємно водночас. Неприємно, бо розумію, що люди, які ведуть з нами війну, володіють на порядки більшими ресурсами, ніж ми. Приємно, що ці люди часто настільки бездарні та нікчемні, що різниця в ресурсах подекуди нівелюється. І це допомагає війну не програти.
На тому й стоїмо.
Хіба оцей співак родом з Козятинського району мене хвилює… Сподіваюся, це була його ідея - про психлікарню. Сподіваюся, він намагається розвалити їх зсередини. Успіхів йому.
Sashko Kulchytsky