Коридор к Приднестровью через Херсон, Николаев и Одессу
Юрий Христензен: Минрегионразвития РФ: "Схема территориального планирования Российской Федерации применительно к территориям Республики Крым и города Севастополя".
Документ появился в сети мае 2014 года. Судя по датам, создан предположительно в 2012-2014 гг. В нем указана интересная трасса Новороссийск-Одесса, которую планировалось построить для развития "крымского федерального округа".
Если следовать логике, трасса должна была пройти по территории "федеративной республики новороссия". Слабо верится, что российские проектировщики не понимали, что по территории Украины не получится развивать оккупированный "федеральный округ".
Перспективу водоснабжения полуострова в Минрегионе считали без воды из Днепра. И у них все срослось: "Собственных водных ресурсов полуострова Крым достаточно для обеспечения всех потребностей Крымского ФО при условии отказа от возделывания риса."
В транспортную модель сразу закладывали Керченский мост: "На данный момент предварительно согласован вариант транспортного мостового перехода «Тузлинский створ на оси «Порт Тамань - южная часть города Керчь в районе Морского рыбного порта»."
Ну и вишенка на торте - планирование демографии. Количество этнических украинцев к 2035 году планировалось уменьшить с 28% до 19% . Как они это собирались это сделать - непонятно, крематории на "схеме территориального планирования" не отмечены.
Станіслав Асеєв: Загалом, намагаюсь не висловлюватись стосовно подій, свідком яких безпосередньо не був. Але так вже сталося, що у полоні доля звела в одній камері з людиною, яка була одним із засновників сепаратистського руху в Одесі і яка сама ледь жива вийшла з Дому профсоюзів 2 травня 14-го. Потім ці події привели цього чоловіка на фронт “ЛНР”, де пліч о пліч він воював на одній ділянці фронту зі всім відомим Вагнером. Ну, а кінцевий пункт прибуття в цій війні настав для нього в “Ізоляції” зі зламаними пальцями та вивернутими суглобами. Я вже якось згадував цей епізод в інтерв'ю “ZN” - та, з огляду на дату, ще раз його повторю. В одній з бесід я прямо запитав цю людину, що в Україні існує думка, що ми ніби як обійшлись в Одесі “малой кровью” і що якби не ті події - були б десятки тисяч трупів ще й тут, як в Донбасі. Чесно кажучи, я думав, що за одне таке запитання - з огляду на те, кому я його ставив - та ще й в “Ізоляції” він мене просто приб'є. Та ця людина сказала: “Ну, и правильно говорят. Если бы в Одессе получилось такое же блядство, как в Донецке с Луганском - ни вам, ни нам не стоило за это умирать. Накануне наш человек поехал в Москву по нашей теме, и там «тяжёлые» ему сказали: «Для Одессы - другой сценарий. Уёбуйте на хуй». Мы не послушали. Итог ты знаешь».
Документ появился в сети мае 2014 года. Судя по датам, создан предположительно в 2012-2014 гг. В нем указана интересная трасса Новороссийск-Одесса, которую планировалось построить для развития "крымского федерального округа".
Если следовать логике, трасса должна была пройти по территории "федеративной республики новороссия". Слабо верится, что российские проектировщики не понимали, что по территории Украины не получится развивать оккупированный "федеральный округ".
Перспективу водоснабжения полуострова в Минрегионе считали без воды из Днепра. И у них все срослось: "Собственных водных ресурсов полуострова Крым достаточно для обеспечения всех потребностей Крымского ФО при условии отказа от возделывания риса."
В транспортную модель сразу закладывали Керченский мост: "На данный момент предварительно согласован вариант транспортного мостового перехода «Тузлинский створ на оси «Порт Тамань - южная часть города Керчь в районе Морского рыбного порта»."
Ну и вишенка на торте - планирование демографии. Количество этнических украинцев к 2035 году планировалось уменьшить с 28% до 19% . Как они это собирались это сделать - непонятно, крематории на "схеме территориального планирования" не отмечены.
Станіслав Асеєв: Загалом, намагаюсь не висловлюватись стосовно подій, свідком яких безпосередньо не був. Але так вже сталося, що у полоні доля звела в одній камері з людиною, яка була одним із засновників сепаратистського руху в Одесі і яка сама ледь жива вийшла з Дому профсоюзів 2 травня 14-го. Потім ці події привели цього чоловіка на фронт “ЛНР”, де пліч о пліч він воював на одній ділянці фронту зі всім відомим Вагнером. Ну, а кінцевий пункт прибуття в цій війні настав для нього в “Ізоляції” зі зламаними пальцями та вивернутими суглобами. Я вже якось згадував цей епізод в інтерв'ю “ZN” - та, з огляду на дату, ще раз його повторю. В одній з бесід я прямо запитав цю людину, що в Україні існує думка, що ми ніби як обійшлись в Одесі “малой кровью” і що якби не ті події - були б десятки тисяч трупів ще й тут, як в Донбасі. Чесно кажучи, я думав, що за одне таке запитання - з огляду на те, кому я його ставив - та ще й в “Ізоляції” він мене просто приб'є. Та ця людина сказала: “Ну, и правильно говорят. Если бы в Одессе получилось такое же блядство, как в Донецке с Луганском - ни вам, ни нам не стоило за это умирать. Накануне наш человек поехал в Москву по нашей теме, и там «тяжёлые» ему сказали: «Для Одессы - другой сценарий. Уёбуйте на хуй». Мы не послушали. Итог ты знаешь».