Я ж так і кажу: офіційно мораторій, а направду вбивають, якщо є потреба. Але головне, що в кацапів, на відміну від великоханьців, терор не масовий, а індивідуальний. То ж у пересічного раба набагато менше шансів потрапити під каток.
Стосовно ж Китайської Республіки, в комуняк у дупі ще не досить кругло її захапати. Для цього їм треба якось нейтралізувати США, що в найближчі років 40..50 нереально. Та й в Гонґ Конзі, якщо ви помітили, вони діють обережно, солдатню виставляють неозброєну, більше в якості фактора залякування, аніж як карателів. Бо дати Трампові привід для ще якихось економічних санкцій означало б вистрелити собі в ногу. То ж діють переважно через місцевих колаборантів у владі, яких підгодовували, корумпували, й приручали два десятиліття. Ці торгівельні війни, та взагалі криза у відносинах виявилися напрочуд вчасними, гарантуючи, що чергового Тян Ан Меня не буде. Мусять вистояти.
А підтримки ззовні, звісно, не буде. Бо така вочевидь дасть червонодупим привід звинуватити підтримуючих у втручанні до їхніх внутрішніх справ. Завдяки падлючим англійцям, Гонґ Конґ де юре є частиною комуністичного Китаю, й навіть його теперішня автономія має бути скасована в 2047р. То ж мають менше 30 років, аби добитися незалежності. Що станеться, якщо програють, очевидно. Й самим тамтешнім краще за інших. Бо майже половина з семи мільонів населення є біженцями з комуністичного раю, або ж нащадками таких.
Ну а щодо Серединної Імперії є й гарна новина. На відміну від тих же кацапів, ханьська цивілізація не має традиції збройної експансії на чужі землі. Їхню імперію створювали войовничі іноземці, що підкорювали серед інших і самих ханьців, та утворювали чергову династію. Згодом вони асимілювалися, а загарбані ними території ставали "питомо китайськими". То ж навіть анексії середини ХХ ст. - Сх.Туркестан та Тибет -, чи ж претензїї на Тайвань, з Бейджіну виглядають лише як повернення свого. А от з цілком чужих земель - Півн.Кореї, чи В'єтнаму - вони пішли геть після того, як встановили там дружні для себе режими. На протязі тисячоліть лаоваї, що їх ханьці вважали дикунами, ажніяк не цікавили тих. Аж до самих Опіумних війн, коли ці "дикуни" зненацька призвели до руйнації Піднебесної. Цей урок вони, звісно, засвоїли, то ж утримують найчисельнішу в світі армію, але територіальна експансія їх традиційно не цікавить. Натомість вони провадять культурну та економічну. Можливо, якщо материковий Китай спроможеться врешті стати другою наддержавою, він і почне захищати своїх громадян та власність за кордоном збройною силою, але до того ще далеко, якщо воно взагалі станеться. То ж не така вже й велика загроза, й принаймні віддалена в часі.
З іншою державою, що теж пнеться в над-, а направду є недо-, ситуація набагато гірша. Альтернативних засобів, крім швидко старіючих та виходячи з з ладу запасів совкової зброї, в неї нема. Притомних людей у керівництві теж. Внутрішня ситуація, як економічна, так і політична, похмура. А що ця імперія не має іншої традиції вирішення проблем, аніж пресловута "маленька переможна війна", поза всяким сумнівом, подальші збройні конфлікти її з сусідами неминучі. Як і шантаж, підступи, таємні домовленості тощо. Й щось з цього неодмінно здетонує. Незалежно від наявності чи відсутності бажання в ініціаторів цих подій. Гітлер у вересні 39-го менш за все хотів розв'язати нову світову війну, а тим паче не сподівався вести її на два, ба навіть три фронта. Бо ще за десятиріччя до того сам же писав, що Німеччина завжди програвала війни проти двох ворогів. Ґляйвіце та бомбардування Варшави були лише черговим підвищенням ставки в грі, що він вів проти "західних плутократій". А вийшло геть інакше, ніж планувалося. І оце, дивлячись на нового фюрера, що грається в такі самі іграшки, дійсно ладен і сам заводити: історіє, безсердечна ти суко, кинь вже свої штуки з повторами! В того придурка не було нічого потужнішого за Фау-2 та Циклон-Б, й то скільки жертв. В новітнього ж кілька тон розжареного плутонію, що от-от перетвориться на гарбуз. Й купа ракет, від іржавих, половина з яких їбане ледь висунувшись з шахти, а то й просто в ній, до новеньких, що літають коли й куди хочуть самі. Наслідки, як то кажуть, дещо передбачувані.
Час не стоїть на місці. Останні дії піднебесної підказують, що парадигма потроху змінюється. Нарощують запаси зброї, насипають острови під військові бази. Поки-що діють обережно, перевіряють вікна овертона. Останній економічний срач зі Сполученими Штатами, на мою думку, це спроби сили. Я не претендую на те, щоб мене сприймали як аналітика. Такі мої відчуття. Щодо кацапів, ця мавпа може викинути коня. Треба бути напоготові. Не бачу, щоб за нас хтось підписався. На додаток, ще й монозелень веде нас до пиздеця.
Так, китайози готуються до заволодіння світом. Але це не зміна парадигми, це знов таки традиція планувати свої дії не на роки,та на сторіччя наперед. Нарощують міць і чекають слушного момента. А срачі зі Штатами це не випробування, це направду спроба пригальмувати цей процес з боку Трампа. Він, звісно, ще той мудак, але не ідіот. То ж бачить, до чого все йде, й не хоче, аби найнебезпечніший з потенційних ворогів і надалі зміцнював свої сили за рахунок першого світу, й насамперед США. На жаль, цілком перекрити людожерам доступ до сучасних технологій, та придушити їхню економіку, аби протидіяти експансії, не в змозі навіть він. Надто вже сильно розвинені країни залежать від китайського виробництва. То ж прогноз, на жаль, невтішний. Якщо не знайдеться кийсь геній, що вигадає простий спосіб, або ж загітує весь світ узятись за існуючі складні, переконавши його в реальності небезпеки, як-от із глобальним потеплінням - майбутнє планети скидатиметься на один зі світів Філіпа Діка. Й навіть маскова марсиянська колонія навряд чи врятує людство від пиздецю. Тут навіть не треба бути аналітиком, досить просто бачити причинно-наслідкові зв'язки.
Але вся ця мілітарізація, модернізація озброєння, острови та бази тощо, на мій хлопський розум, не є первинними факторами. Англійці в ХІХ ст. наочно довели китайцям, що жодна армія не встоїть перед економічними важелями, й ті цей урок засвоїли. То ж насамперед провадять економічну експансію. Лізуть всюди, де лише бачать шанс закріпитися, включно з Україною. Й хоча спробі зеленої плісняви продати їм Мотор-Січ американці завадили, якісь угоди про "інвестиції" вони все ж уклали. Нібито будуватимуть порт та дороги. Ну, тут ще все писями по воді виляно, а от в Африці косокі вже багато чого собі наінвестували. І коли (навіть не якщо) тамтешні негри второпають, кому направду належить майже вся економіка їхніх держав, та вирішать щось з тим робити, отут вже знадобиться вся міць "Народно-Визвольної Армії Китаю". Захист власності та громадян аж до збройного, це священне право будь-якої держави в сучасному світі. От для цього вони й мілітаризуються.
Ну а кацапня в цьому глобальному протистоянні направду третій зайвий. Як у свій час гитлерівська Німеччина, яка об'єктивно мала би вести експансію на схід, але, загравшися в ворожнечу з заходом, ненароком розпочала велику війну проти своїх потенційних союзників, до того ж у союзі зі запеклішим ворогом. Який, цілком передбачено, одразу ж почав гострити ножа, аби в слушний момент встромити його в спину. Те ж саме й з Хуйлостаном. В силу географії йододефіцитні ракоподібні є найвірогіднішою потенційною жертвою китайської експансії. То ж логічним було б для них виступити проти Китаю на боці першого світу. Але та ж сама позиція "ображенки" штовхає кацапню в протилежний табір. Врешті розплата за таке виляння дупою неминуча, але якщо ці підораси таки розпочнуть велику війну в Європі, це буде неабияким бонусом для Китая. Другий "варшавський пакт" від Тихого океану до Уралу й чергова "холодна війна" на півсторіччя це ще оптимістичний варіант.
В нас же все ясно й прозоро. Великий Сатана далеко від наших кордонів, то ж думати про загрозу з його боку зарано. Треба протистояти близькому Малому Сатані. Й вітчізняному маршалу петену з друзями, що вони так жадають якнайскоріше капітулювати.
Занадто швидко все почало бігти. Не встигаю. Я не бачу перспективи для "першого світу". Людство почне вимирати, якщо зараз не візьметься за останки розуму прямо зараз. Воно і так не готове до викликів. Побачимо. Біле і чорне будуть постійно мінятись місцями. Кацапи - це локальний бруд, але радіоактивний. Наша роль, навіть не можу її визначити. Якщо би, наприклад, не 73%, то про щось можна було би говорити. Так, пригальмували, звернули на себе увагу, але не змінили хід історії.
Стосовно ж Китайської Республіки, в комуняк у дупі ще не досить кругло її захапати. Для цього їм треба якось нейтралізувати США, що в найближчі років 40..50 нереально. Та й в Гонґ Конзі, якщо ви помітили, вони діють обережно, солдатню виставляють неозброєну, більше в якості фактора залякування, аніж як карателів. Бо дати Трампові привід для ще якихось економічних санкцій означало б вистрелити собі в ногу. То ж діють переважно через місцевих колаборантів у владі, яких підгодовували, корумпували, й приручали два десятиліття. Ці торгівельні війни, та взагалі криза у відносинах виявилися напрочуд вчасними, гарантуючи, що чергового Тян Ан Меня не буде. Мусять вистояти.
А підтримки ззовні, звісно, не буде. Бо така вочевидь дасть червонодупим привід звинуватити підтримуючих у втручанні до їхніх внутрішніх справ. Завдяки падлючим англійцям, Гонґ Конґ де юре є частиною комуністичного Китаю, й навіть його теперішня автономія має бути скасована в 2047р. То ж мають менше 30 років, аби добитися незалежності. Що станеться, якщо програють, очевидно. Й самим тамтешнім краще за інших. Бо майже половина з семи мільонів населення є біженцями з комуністичного раю, або ж нащадками таких.
Ну а щодо Серединної Імперії є й гарна новина. На відміну від тих же кацапів, ханьська цивілізація не має традиції збройної експансії на чужі землі. Їхню імперію створювали войовничі іноземці, що підкорювали серед інших і самих ханьців, та утворювали чергову династію. Згодом вони асимілювалися, а загарбані ними території ставали "питомо китайськими". То ж навіть анексії середини ХХ ст. - Сх.Туркестан та Тибет -, чи ж претензїї на Тайвань, з Бейджіну виглядають лише як повернення свого. А от з цілком чужих земель - Півн.Кореї, чи В'єтнаму - вони пішли геть після того, як встановили там дружні для себе режими. На протязі тисячоліть лаоваї, що їх ханьці вважали дикунами, ажніяк не цікавили тих. Аж до самих Опіумних війн, коли ці "дикуни" зненацька призвели до руйнації Піднебесної. Цей урок вони, звісно, засвоїли, то ж утримують найчисельнішу в світі армію, але територіальна експансія їх традиційно не цікавить. Натомість вони провадять культурну та економічну. Можливо, якщо материковий Китай спроможеться врешті стати другою наддержавою, він і почне захищати своїх громадян та власність за кордоном збройною силою, але до того ще далеко, якщо воно взагалі станеться. То ж не така вже й велика загроза, й принаймні віддалена в часі.
З іншою державою, що теж пнеться в над-, а направду є недо-, ситуація набагато гірша. Альтернативних засобів, крім швидко старіючих та виходячи з з ладу запасів совкової зброї, в неї нема. Притомних людей у керівництві теж. Внутрішня ситуація, як економічна, так і політична, похмура. А що ця імперія не має іншої традиції вирішення проблем, аніж пресловута "маленька переможна війна", поза всяким сумнівом, подальші збройні конфлікти її з сусідами неминучі. Як і шантаж, підступи, таємні домовленості тощо. Й щось з цього неодмінно здетонує. Незалежно від наявності чи відсутності бажання в ініціаторів цих подій. Гітлер у вересні 39-го менш за все хотів розв'язати нову світову війну, а тим паче не сподівався вести її на два, ба навіть три фронта. Бо ще за десятиріччя до того сам же писав, що Німеччина завжди програвала війни проти двох ворогів. Ґляйвіце та бомбардування Варшави були лише черговим підвищенням ставки в грі, що він вів проти "західних плутократій". А вийшло геть інакше, ніж планувалося. І оце, дивлячись на нового фюрера, що грається в такі самі іграшки, дійсно ладен і сам заводити: історіє, безсердечна ти суко, кинь вже свої штуки з повторами! В того придурка не було нічого потужнішого за Фау-2 та Циклон-Б, й то скільки жертв. В новітнього ж кілька тон розжареного плутонію, що от-от перетвориться на гарбуз. Й купа ракет, від іржавих, половина з яких їбане ледь висунувшись з шахти, а то й просто в ній, до новеньких, що літають коли й куди хочуть самі. Наслідки, як то кажуть, дещо передбачувані.
Reply
Щодо кацапів, ця мавпа може викинути коня. Треба бути напоготові. Не бачу, щоб за нас хтось підписався. На додаток, ще й монозелень веде нас до пиздеця.
Reply
Але вся ця мілітарізація, модернізація озброєння, острови та бази тощо, на мій хлопський розум, не є первинними факторами. Англійці в ХІХ ст. наочно довели китайцям, що жодна армія не встоїть перед економічними важелями, й ті цей урок засвоїли. То ж насамперед провадять економічну експансію. Лізуть всюди, де лише бачать шанс закріпитися, включно з Україною. Й хоча спробі зеленої плісняви продати їм Мотор-Січ американці завадили, якісь угоди про "інвестиції" вони все ж уклали. Нібито будуватимуть порт та дороги. Ну, тут ще все писями по воді виляно, а от в Африці косокі вже багато чого собі наінвестували. І коли (навіть не якщо) тамтешні негри второпають, кому направду належить майже вся економіка їхніх держав, та вирішать щось з тим робити, отут вже знадобиться вся міць "Народно-Визвольної Армії Китаю". Захист власності та громадян аж до збройного, це священне право будь-якої держави в сучасному світі. От для цього вони й мілітаризуються.
Ну а кацапня в цьому глобальному протистоянні направду третій зайвий. Як у свій час гитлерівська Німеччина, яка об'єктивно мала би вести експансію на схід, але, загравшися в ворожнечу з заходом, ненароком розпочала велику війну проти своїх потенційних союзників, до того ж у союзі зі запеклішим ворогом. Який, цілком передбачено, одразу ж почав гострити ножа, аби в слушний момент встромити його в спину. Те ж саме й з Хуйлостаном. В силу географії йододефіцитні ракоподібні є найвірогіднішою потенційною жертвою китайської експансії. То ж логічним було б для них виступити проти Китаю на боці першого світу. Але та ж сама позиція "ображенки" штовхає кацапню в протилежний табір. Врешті розплата за таке виляння дупою неминуча, але якщо ці підораси таки розпочнуть велику війну в Європі, це буде неабияким бонусом для Китая. Другий "варшавський пакт" від Тихого океану до Уралу й чергова "холодна війна" на півсторіччя це ще оптимістичний варіант.
В нас же все ясно й прозоро. Великий Сатана далеко від наших кордонів, то ж думати про загрозу з його боку зарано. Треба протистояти близькому Малому Сатані. Й вітчізняному маршалу петену з друзями, що вони так жадають якнайскоріше капітулювати.
Reply
Reply
Leave a comment